Блаженніший Любомир Кардинал Гузар

Глава УГКЦ

Єпископ Любомир Гузар народився 26 лютого 1933 року в м. Львові. Тут закінчив народну школу та перший клас гімназії. 
У 1944 році сім'я змушена була покинути Україну. Спочатку зупинилися в Австрії. У м. Зальцбурзі Владика продовжив навчання в українській гімназії.
У 1949 році родина Гузарів переїхала до США. Середню освіту Владика Любомир закінчив у Малій Духовній Семінарії у Стемфорді (штат Коннектикут). Потім студіював філософію в Колегії Святого Василія, де в 1954 році одержав ступінь бакалавра.
Богословські студії відбув у Вашингтонському Католицькому університеті в Америці. 
У 1958 році як питомець Великої Духовної Семінарії Святого Йосафата одержав ліценціят богословія. 30 березня цього ж року Владика Амврозій Сенишин висвятив Любомира Гузара на священика для праці в Стемфордській єпархії.
У 1958-1959 роках працює вчителем і префектом в Стемфордській Духовній Семінарії Святого Василія, а також служить у Кергонксоні (штат Нью-Йорк) як душпастир оселі "Союзівка" Українського Народного Союзу та виховної оселі Спілки Української Молоді Америки в Елленвілі (штат Нью-Йорк). 
З 1965 року є настоятелем парохії Пресвятої Трійці в Кергонксоні.
У Фордгамському університеті Нью-Йорка продовжував навчання, вивчаючи філософію. У 1967 році здобув ступінь магістра.
В 1969 році переїхав до Риму для продовженим богословських студій, які завершив доктором богословія в 1972 році.
У 1972 році Владика Любомир вступає до монастиря Святого Теодора (монахів студійського уставу) в Гроттаферрата (Італія).
У 1973-1984 роках Владика викладає в Папському Місійному Університеті "Урбаніана" в Римі, виконує різні доручення Патріярха Йосифа. 
2 квітня 1977 року в монастирі Студійського Уставу в Кастель-Гандольфо поблизу Рима був висвячений Патріярхом Йосифом Сліпим на єпископа. 
У 1978 році Патріярх Йосиф призначає Єпископа Гузара архимандритом монастиря Святого Теодора, а також відповідальним за монастирі студійського уставу за межами України.
З 1984 до 1991 року є протосинкелом Львівської Архиєпархії в Римі.
У 1993 році разом зі всією спільнотою з Гроттаферрата повернувся на рідну землю. 
У 1993-94 роках служив духівником у Львівській Духовній Семінарії Святого Духа. 
У 1995 році спільнота осіла в своєму монастирі Святого Теодора Студита в с. Колодіївка на Тернопільщині.
У листопаді 1996 року Владика Любомир призначений Єпископом Помічником Глави Української Греко-Католицької Церкви.
26 січня 2001 р. на надзвичайному Синоді єпископів вибраний Верховним Архиєпископом УГКЦ.
21 лютого призначений папою Іваном-Павлом ІІ кардиналом Католицької Церкви.

Владика Ігор Возьняк

Народився в 3 серпня 1952 р. у с. Липиці Миколаївського району Львівської області в сім’ї вчителя.
У 1959-1969 рр. навчався в середній школі, а після її закінчення здобував у Дрогобичі технічну освіту. Відтак був скерований на роботу в м. Нікополь Дніпропетровської області, де працював короткий час на заводі.
У 1970-1972 рр. служив у лавах Радянської армії на території Казахстану.
1973 року вступив до монастиря Чину Найсвятішого Ізбавителя; 1974 р. розпочав новіціят, в 1975 р. склав перші обіти. У цьому ж році в підпільній семінарії у Львові почав вивчати філософію та богослов’я. На пропозицію настоятеля в 1977 р. переїхав у Вінницю і там продовжував навчання, яке закінчив у 1980 р.
Тайну Священства прийняв у листопаді 1980 р., а вічні обіти склав 2 липня 1981 р. Працював при римо-католицькій Церкві, що давало можливість нелегально допомагати місцевому священикові удяляти вірним різні тайни, зокрема сповідати. З 1989 р. провадив душпастирську діяльність у катедральному соборі м. Тернополя.
З 1990 по 1996 рік був Протоігуменом ЧНІ. З 1996 р. душпастирював у Вінниці. У 1997 р. декретом Протоігумена призначений учителем новиків у Львівській провінції Отців Редемптористів. Водночас продовжував душпастирську діяльність, особливу увагу приділяючи проповідництву та реколекціям для монахів, монахинь і мирян.
У 2001 р. навчався на курсах форматорів (вихователів ченців) у Римі, після закінчення яких у серпні був призначений помічником вихователя ораторів-семінаристів у Польщу в семінарії Отців Редемптористів. 

Владика Юліян Ґбур

Єпарх Стрийський

Народився 4 грудня 1942 р. у с. Брижава, біля Перемишля (Польща). У 1947 р. разом з батьками під час операції "Вісла" був переселений на Північ Польщі. Середню освіту здобув у Місійній семінарії в Нисі. Філософію і богословія студіював у Вищій духовній семінарії монашого чину.
Рукоположений на священика 21 червня 1970 р. архиєпископом Адамом Кардиналом Козловецьким, місіонером у Замбії.
Протягом 1964-65 рр. - військова служба. Після закінчення богослов'я працює парохом греко-католицької парохії у Кракові (1970-1973 pр.). Із 10 липня 1973 р. парох українських парохій у Гурово-Ілавецькому та Острому Барді (Польща). Парохією в Острому Барді опікується до 1983 р. Через рік додатково переходить на парохію в П'єнєнжно, працюючи парохом до 1993 р. У 1982-1991 рр. виконує обовя'зки декана Ольштинського деканату. 
Декретом Примаса Польщі Стефана Кардинала Вишинського від 11 червня 1983 р. призначений візитатором для греко-католиків у Польщі та консультантом Примаса у справах управління Українською Греко-Католицькою Церквою.
26 квітня 1991 р. призначений протосинкелом Перемишльської єпархії.
7 липня 1994 р. в Архикатедральному Соборі св. Юра у Львові відбулася хіротонія Владики Юліяна. Хіротонію провів Блаженніший Мирослав Іван Кардинал Любачівський. 
У липні 1994 р. призначення протосинкелом Львівської Архиєпархії.
У 1995 р. Синод єпископів УГКЦ обрав Секретарем Патріаршого Собору УГКЦ. Доручено підготувати і провести Першу сесію Патріаршого Собору УГКЦ.
У жовтні 1996 р. обрано Секретарем Синоду Єпископів УГКЦ.
Від 18 листопада 2000 р. - єпархіальний єпископ Стрийської єпархії.

Владика Юліан Вороновський, Студійський Устав

Єпарх Самбірсько - Дрогобицький

Народився 5 травня 1936 р. у с. Гумниська Бузького р-ну Львівської області. Після закінчення середньої школи у 1956 р. вступив до Поліграфічного Інституту у Львові, який закінчив 1961 р. за спеціальністю інженер-технолог поліграфічного виробництва. Упродовж п'ятнадцяти років працював на різних посадах: від рядового інженера до начальника відділу Проектно-Конструкторського Інституту у Львові. У 1975 р. звільнений з роботи з огляду на релігійні переконання.
У 1958 р. вступив до монастиря Студійського Уставу. Працюючи на державній роботі, одночасно навчався у підпільній Духовній семінарії у Львові.
27 жовтня 1968 р. отримав єрейські свячення з рук єпископа Василія Величковського. Був ігуменом монастиря Студійського Уставу.
30 вересня 1986 року отримав єпископські свячення з рук Владики Володимира Стернюка. Призначений єпископом-помічником місцеблюстителя Львівської Архиєпархії. У 1991 р. призначений Архимандритом монастиря Студійського Уставу і ректором Львівської духовної семінарії Святого Духа.
У 1993 р. призначений адміністратором Самбірсько - Дрогобицької єпархїї, а з 1994 р. - Єпарх Самбірсько-Дрогобицької єпархії.

Владика Михаїл Сабрига, ЧНІ

Єпарх Тернопільський

Народився 22 листопада 1940 р. у с. Бортків Золочівськото району Львівської області. У 1959 р. закінчив середню школу. Після закінчення школи і служби в армії у 1963 році вступив до новіціяту оо. Редемтористів у Львові і одночасно почав богословські студії у підпільній семінарії. 
8 листопада 1971 р. склав вічні монаші обіти. 
24 лютого 1974 р. одержав священичі свячення з рук архиєпископа Володимира Стернюка. Провадив підпільну душпастирську діяльність у: Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській областях. Його душпастирська діяльність була в умовах постійних небезпек та переслідування. 
11 жовтня 1986 року таємно відбулася єпископська хіротонія, яку здійснив Митрополит Володимир Стернюк.
З виходом Церкви з підпілля владика Михаїл був єпископом-помічником Львівської архиєпархії. З січня 1990 року він служив у Тернополі. 
У 1992 році на Синоді єпископів було ухвалено створити Тернопільську єпархію і синодальні отці призначили владику Михаїла її екзархом. 1992 року, у день верховних апостолів Петра і Павла, Святіший Отець Іван Павло II затвердив рішення Синоду. 

Владика Михаїл Колтун, ЧНІ

Єпарх Сокальський

Народився 28 березня 1949 р. у с. Полоничі Львівської області у сім'ї Павла та Станіслави з роду Крет. У 1963 р. закінчив восьмирічну школу та вступив до Львівського технікуму промислової автоматики.
Упродовж 1969 - 1972 рр. - військова служба у морській армії у Мурманській області.
Протягом 1972 - 1989 рр. працював на Львівському заводі залізобетонних виробів майстром контрольно - вимірювальних приладів, енергетиком.
У 1974 р. вступив до монастиря оо. Редемптористів у Львові. 
Із 1975 до 1981 рр. навчався у підпільній семінарії оо. Редемптористів.
8 листопада 1981 р. склав вічні монаші обіти.
13 грудня 1981 р. отримав єрейські свячення з рук єпископа Володимира Стернюка. Із 1989 р. служив на парафії Вознесіння Господнього у Львові.
19 вересня 1993 р. отримав єпископські свячення з рук Блаженнішого Мирослава Івана Кардинала Любачівського у співслужінні Владики Софрона Дмитерка і Владики Филимона Курчаби. Призначений єпархіальним єпископом Зборівської єпархії.
Із 1996 до 1997 рр. додатково виконує обов'язки екзарха Києво - Вишгородського.
Із 1997 р. - уповноважений від єпископату УГКЦ у справах капеланства і духовної опіки військовослужбовців усіх родів військ України.
Із 17 жовтня 2000 р. виконує служіння єпархіального єпископа у новоствореній Сокальській єпархії.

Владика Софрон Мудрий, ЧСВВ

Єпарх Івано-Франківський

Народився 27 листопада 1923 р. у м. Золочеві. Батько - Григорій Мудрий, мати - Варвара Павлишин; має шістьох сестер і одного брата. Початкову і середню освіту здобув у Золочеві. У 1946-1949 рр. Учився на електроінженерії в Авзбургу, Німеччина. У грудні 1950 р. виїхав до США, де вступив до Монастиря Чину Святого Василія Великого, в якому пройшов новіціат.
14 січня 1955 р. склав довічні чернечі обіти.
Чотири роки вивчав богослов'я в Григоріянському університеті у Римі, здобув ступінь магістра богослов'я у 1959 р.
25 грудня 1958 р. отримав єрейські свячення із рук архиєпископа Івана Бучка.
Продовжував навчання, студіюючи римське і канонічне право у Лятеранському університеті. 
У 1966-1969 рр. у Папському Інституті Східних Церков здобув ступінь магістра канонічного права Східних Церков. Захистив докторську працю.
Упродовж 1960 - 1974 рр. - віце - ректор Української Папської Колегії св. Йосафата в Римі.
Із 1965 до 1994 рр. - постійний працівник української секції Ватиканського радіо. 
1974 - 1994 рр. - ректор Української Папської Колегії св. Йосафата.
У жовтні 1994 р. призначений ректором Івано-Франківського Теологічно- Катехитичного Інстититу.
6 листопада 1995 р. призначений протосинкелом Івано-Франківської єпархії.
2 березня 1996 р. отримав папське призначення єпископа - коад'ютора Івано-Франківської єпархії. 
Єпископська хіротонія відбулася 12 травня 1996 р. в м. Івано-Франківську.
Від 22 грудня 1997 р. - єпарх Івано-Франківської єпархії. 

Владика Софрон Дмитерко, ЧСВВ

Єпископ-емерит

Народився 1 червня 1917 р. у с. Бичківці на Тернопільщині. Батько, Михайло Дмитерко, служив священиком спочатку у Бичківцях, а потім у с. Мишків Заліщицького деканату.
Закінчив Станіславівську гімназію. У 1932 р. вступив до монастиря Чину Святого Василія Великого.
Навчався у Кристинополі (нині - Червоноград) та Лаврові. Після окупації вчиться у семінарії в Оломоуці (Чехія), після закінчення якої вступив до Карлового Університету.
Отримав священичі свячення 14 травня 1942 р. у Празі з рук єпископа Миколи Дудаша. Душпастирював у Львові, Гошеві та Бучачі.
Упродовж 1944 - 1954 рр. Перебував під арештом за антирадянську діяльність. Після звільнення підпільно душпастирював у Коломиї, Долині, Яремчі та інших містах. 
30 листопада 1968 р. прийняв єпископські свячення з рук єпископа Івана Слезюка. Призначений єпископом-коад'ютором Івано - Франківської єпархії.
У 1973 - 1975 рр. удруге позбавлений волі, працює на примусових роботах на Луганщині.
В ув'язненні підпільно служив єпархіальним єпископом Івано - Франківської єпархії.
Після відродження УГКЦ у 1991 р. і до 1997 р. єпархіальний єпископ Івано - Франківської єпархії.

Владика Іриней Білик, ЧСВВ

Єпарх Бучацький

Народився 2 січня 1950 р. у с. Княжпіль, неподалік Добромиля, Львівської області в сім'ї Івана Білика та Анни з Крентів.
1968 р. вступив на фізичний факультет Львівського університету і тоді ж виключений за відмову стати комсомольцем.
1969 p. удруге вступив на фізичний факультет Ужгородського університету, з якого відрахований 1972 р. за приналежність до Василіянського Чину та за зв'язки з єпископом Теодором Ромжею.
1972-1974 pp. - служба в армії. Після її закінчення відновив навчання на фізичному факультеті Київського університету, який закінчив у 1977 р. Офіційно працював інженером на державній роботі, а підпільно студіював богослов'я.
У 1978 р. склав монаші обіти і був рукоположений на священика єпископом Софроном Дмитерком.
15 серпня 1989 р. підпільно хіротонізований єпископами Софроном Дмитерком, Іваном Семедієм та Іваном Маргітичем.
15 серпня 1989 р. призначений єпископом-помічником Івано-Франківської єпархії.
1990 - 1994 pp. - ректор Івано-Франківського Теологічно - Катехитичного Інституту.
24 травня 1994 р. призначений протосинкелом Івано-Франківської єпархії.
З осені 1994 р. до літа 1996 p. поглиблено студіював богослов'я в Римі, захистив магістерську працю.
19 листопада 2000 р. уведений на престол Єпарха Бучацької єпархії. 

Владика Павло Василик

Єпарх Коломийсько-Чернівецький

Народився 8 серпня 1926 року в селі Бориславка Перемишльського повіту (Польща) в селянській родині. Навчався в Перемишльській гімназії, студіював богослов'я. У листопаді 1945 p. депортований на Радянську Україну до с. Бариш Бучацького району Тернопільської області. На початку 1946 p. повернувся до Львова для продовження підпільних богословських студій. 
1 квітня 1947 р. ув'язнений за співпрацю з УПА. Засуджений Львівським військовим трибуналом на 10 років позбавлення волі і 5 років позбавлення громадянських прав.
1 січня 1950 p. висвячений у концтаборі на диякона єпископом Віктором Маковським, професором філософії Університету Русікум (Рим). 
У червні 1956 р. звільнений і повернувся в Україну. 
18 листопада 1956 р. у Львові отримав священичі свячення з рук єпископа Николая Чарнецького.
22 січня 1959 p. удруге заарештований і засуджений за вірність Українській Греко-Католицькій Церкві та Апостольській Столиці на 5 років концтаборів та 5 років заслання. Покарання відбував у Мордовських концтаборах.
1 травня 1974 р. прийняв єпископські свячення з рук єпископа Йосафата Федорики, ЧСВВ. 
У 1990 p. призначений єпископом - коад'ютором Івано-Франківської єпархії.
30 жовтня 1993 р. призначений єпархіальним єпископом Коломийсько-Чернівецької єпархіїі.

Владика Василій Медвіт, ЧСВВ

Екзарх Києво-Вишгородський

Секретар Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви
Владика Василій Медвіт народився 23 липня 1949 р. у Перемишлі.
До Василіянського Чину вступив 26 грудня 1978 р. 
Теологічну освіту здобув у Римі.
31 травня 1984 р. рукоположений у священство Святішим Отцем Іваном Павлом II.
Упродовж 1984-1986 рр. працював у Колегії св. Йосафата в Римі на посаді віце-ректора. Повернувшись до Польщі, у 1986-1989 pp. був душпастирем українських парохій Бань Мазурських і Круклянок.
4 січня 1989 р. призначений протоігуменом Василіянської провінції Покрови Пресвятої Богородиці у Польщі.
12 липня 1994 р. у Львові в Архикатедральному Соборі св. Юра відбулася хіротонія. Єпископські свячення отримав із рук Блаженнішого Мирослава Івана Кардинала Любачівського.
У 1997 р. Синод Єпископів УГКЦ призначив його екзархом Києво-Вишгородського екзархату з осідком у Києві.
У 2001 р. Владику Василя обрано Секретарем Синоду Єпископів УГКЦ.

Владика Степан Меньок, ЧНІ

Екзарх Донецько-Харківський

Владика Степан Меньок народився 19 вересня 1949 р. в с. Наконечне Яворівського району Львівської області. 
У 1966 р. закінчив Яворівську середню загальноосвітню школу №2. З 1966 р. до 1968 р. навчався у Львівському технічному училищі №1, яке було відкрите на базі середньої школи, і отримав диплом з відзнакою.
У 1969-1971 рр. служив у Радянській армії.
1974 року був прийнятий до монастиря згромадження Отців Редемптористів Львівської провінції. Перші обіти склав у 1975 р., а вічні — 8 жовтня 1981 р. 
З 1975 р. до 1984 р. навчався в семінарії Отців Редемптористів; закінчив курс філософсько-богословських наук.
8 липня 1984 р. був рукоположений на священика Владикою Володимиром Стернюком. Спершу душпастирював у м. Белзі, відтак у 1987- 1990 рр. був парохом церкви Успіння Пресвятої Богородиці в с. Кам’янобрід Яворівського району Львівської області. 
У 1990 р. призначений ігуменом монастиря св. Альфонса. Водночас виконував обов’язки ректора семінарії Отців Редемтористів, яка розмістилася в цьому монастирі. 1991 року був прийнятий на посаду викладача філософії у Львівську духовну семінарію Святого Духа. Крім того, виконував обов’язки провінційного економа і вікарія.
3 серпня 1994 р., згідно з розпорядженням Блаженнішого Мирослава Івана Кардинала Любачівського, був призначений на посаду ректора Львівської духовної семінарії Святого Духа, де викладав богослов’я, сектознавство. На прохання Протоігумена Львівської провінції Чину Найсвятішого Ізбавителя і відповідно до розпорядження Єпископа-Помічника Львівського Любомира Гузара 13 липня 1998 року був звільнений з цієї посади.
У вересні 1998 р. провінційним урядом ЧНІ призначений ігуменом і водночас ректором Вищого духовного інституту ім. Блаженного Миколая Чарнецького.
15 лютого 2002 р. в Архикатедральному соборі Святого Юра був висвячений на єпископа з титулярним престолом Акарассо в Ликії (головний святитель - Блаженніший Любомир, співсвятителі - Владика Михаїл Гринчишин і Владика Михаїл Колтун) і призначений на служіння Екзархом Донецько-Харківським. 12 травня 2002 р. був введений на престол Донецько-Харківського екзархату.

Владика Василь Івасюк

Екзарх Одесько-Кримський

Преосвященний Владика Василь Івасюк народився 21 січня 1960 року в селі Дора поблизу Яремчі. 
Закінчивши середню школу, поступив до Інституту меліорації в Рівному. Тоді ж відвідував підпільну духовну семінарію. Відтак продовжив вивчати теологію у Вищій духовній семінарії в Тернополі, а потім – в Папському Григоріанському університеті в Римі, де у 2003 році отримав ліценціат з догматичного богослов’я. 
Рукоположений на священика 16 серпня 1989 року. 
Спочатку працював у підпіллі в Тернопольській та Івано-Франківській областях. У грудні 1989 року став парохом у Старому Місті та Підгайцях; у серпні 1990 року – парохом і деканом в Бережанах. 
У 1993 році був призначений канцлером Зборівської єпархії, а наступного року – вікарієм тієї ж єпархії та настоятелем церкви Преображення Господнього у Зборові. 
1 червня 1996 року призначений протосинкелом Зборівської єпархії. Після повернення з Риму став протосинкелом Сокальської єпархії. 
28 липня 2003 року Святіший Отець Іван Павло ІІ ухвалив призначення всечеснішого отця Василя Івасюка першим Екзархом Одесько-Кримським. 28 вересня 2003 року, в 15-ту неділю після Зіслання Святого Духа, відбулася архієрейська хіротонія. Головним святителем був Блаженніший Любомир Кардинал Гузар, а співсвятителями – Правлячий Архієрей Самбірсько-Дрогобицької єпархії Преосвященний Юліян Вороновський та Правлячий Архієрей Сокальської єпархії Преосвященний Михаїл Колтун. 

Владика Мілан Шашік

Апостольський Адміністратор Мукачівський (ГКЦ)

Преосвященний Владика Мілан Шашік народився 17 вересня 1952 року в Лехоті, Словаччина. Після закінчення початкової та середньої школи, в 1971-1976 роках був слухачем курсів філософії і теології у Вищій семінарії в Братіславі. 
31 липня 1971 року вступив до Місійної Конгрегації Отців Лазаристів. 27 вересня 1973 року склав вічні обіти. 
6 червня 1976 року був рукоположений на священика. В подальшому виконував різноманітну душпастирську працю, спочатку був капеланом, потім - парохом. За дозволом Святого Престолу, о. Мілан Шашік служив у двох обрядах: греко-католицькому і латинському. 
З 1990 по 1992 рік навчався в Папському Інституті Духовності “Teresianum” в Римі, де отримав ступінь маґістра. 
З 5 жовтня 1992 року по 7 липня 1998 року працював в Апостольській Нунціатурі в Україні. Потім протягом одного року був Директором Новіціату в Конгрегації Отців Лазаристів у Словаччині. У серпні 2000 року повернувся в Україну і став парохом в Перечині, Закарпаття. 
12 листопада 2002 року Святіший Отець Іван Павло II призначив о. Мілана Апостольським Адміністратором ad nutum Sanctae Sedis (до відкликання) Мукачівської єпархії Греко-Католицької Церкви. 
Окрім рідної, словацької мови, володіє українською, італійською, чеською, російською та польською мовами. 

Владика Іван Семедій

Єпископ-емерит

Народився 26 червня 1921 р. у с. Мала Копаня Виноградівського району Закарпатської області.
У 1942 р. у м. Хусті на Закарпатті закінчив гімназію. Того ж року вступив до Ужгородської богословської академії. Восени 1944 р. став добровольцем Чехословацької визвольної армії. Демобілізований за наказом для продовження навчання в Богословській академії, яку закінчив у 1947 р. 
6 липня 1947 р. отримав священичі свячення (святитель - Владика Теодор Ромжа). Призначений префектом і викладачем Ужгородської богословської академії, одночасно виконував функції нотаріуса єпархіального управління.
Від лютого 1949 р., після ліквідації Української Греко-Католицької Церкви, аж до 1987 р. працював на державних підприємствах.
24 серпня 1978 р. у с. Оноківці біля Ужгорода отримав єпископські свячення з рук єпископа Олександра Хіри.
У січні 1979 р. призначений єпархіальним єпископом Мукачівської єпархії.
21 січня 1991 р. отримав папське підтвердження повноважень єпархіального єпископа.

Владика Іван Мартиняк

Митрополит Перемишльсько-Варшавський

Народився 20 червня 1939 p. у Спасі (Західна Україна). Вивчав філософію і теологію у Теологічній академії у Варшаві.
29 червня 1964 p. отримав священичі свячення з рук Митрополита Вроцлавського Болєслава Комінка. У 1972 р. після розподілу Вроцлавської архиєпархії переїжджає до Гожівської єпархії і душпастирює в греко-католицьких парохіях.
Після завершення навчання у Теологічній академії у Варшаві захистив 1968 p. диплом ліценціата з теології.
Із 1975 p. душпастирював у Легниці і пасторальних центрах Модлі, Замениці і Любліна. У 1977 p. обраний членом Капітули єпархії у Перемишлі.
16 вересня 1989 р. у Ченстохові відбувається хіротонія, яку очолює Блаженніший Мирослав Іван Кардинал Любачівський.
20 липня 1989 p. призначений єпископом-помічником Примаса Польщі у справах українців греко-католиків у Польщі.
16 січня 1991 р. призначений єпархіальним єпископом Перемишльської єпархії.
24 травня 1996 р. Апостольський Престол підносить Перемишльську єпархію до гідності Перемишльсько-Варшавської Митрополії, а єпарха іменує Архиєпископом і Митрополитом Перемишльсько-Варшавським. 

Владика Володимир Ющак, ЧСВВ

Єпарх Вроцлавсько-Ґданський

Народився 19 липня 1957 p. в Лігниці (Польща).
Закінчив початкову школу в 1972 p. у с. Росохата і того ж року розпочав навчання в Українському ліцеї в Лігниці. 
31 серпня 1976 p. вступив до Василіянського Чину, з яким запізнався ще під час навчання в початковій школі. Філософсько-богословські студії у Варшавській Вищій духовній семінарії закінчив у 1983 p. 
Довічні монаші обіти склав 1 травня 1983 p.
Священичі свячення отримав 28 травня 1983 p. із рук Митрополита Вроцлавського Генрика Кардинала Гульбіновича.
Після свячень працював душпастирем у заснованій в грудні 1982 p. o. Юліяном Гбуром парафії в Бартошицях та в діючій від 1957 p. парафії в Асунах (Ольштинщина). Від 1985 p. о. Володимир додатково прийняв обслугу парафії в с. Остре Бардо.
У 1984 p. розпочав студії в Академії католицької теології у Варшаві на факультеті церковного права, а в 1990 p. здобув ступінь ліценціату. 
Із 1989 p. виконував обов'язки магістра новіціяту та префекта василіянських братів-студентів.
У 1993 p. переведений до монастиря отців василіян у Венгожеві, одночасно виконуючи обов'язки пароха та отця-декана Ольштинського деканату.
У 1994 p. переймає обов'язки протоігумена василіянської Провінції у Польщі, одночасно виконує також обов'язки пароха у Варшаві.
24 квітня 1999 p., за рішенням Святішого Отця Івана Павла II, призначений єпископом Вроцлавсько-Гданської єпархії Української Греко-Католицької Церкви у Польщі. Єпископська хіротонія відбулася 19 червня 1999 р. у Вроцлаві. Головним святителем був Митрополит Перемишльсько-Варшавський Іван Мартиняк. 

Владика Михаїл Гринчишин, ЧНІ

Апостольський Екзарх для українців Франції, країн Бенілюксу та Швейцарії

Народився 18 лютого 1929 р. у Б'юкенені, Канада. 
28 липня 1946 р. склав монаші обіти в Чині Отців Редемптористів у Йорктоні.
Єрейські свяченя отримав із рук єпископа Максима Германюка 25 травня 1952 р. у Торонто.
Душпастирювави у Нью-Йорку, Вінніпезі та Саскатуні.
У 1955 р. захистив докторську працю у Папському Орієнтальному Інстититуті в Римі. Деякий час викладав у семінаріях Канади. 
Із 1970 р. - постулятор у беатифікаційному процесі митрополита Андрея Шептицького.
Упродовж 1972 - 1981 рр. - протоігумен оо. Редемптористів Канади і США.
27 листопада 1982 р. призначений екзархом для українців Франції.

Владика Петро Крик

Апостольський Екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії

Народився 25 квітня 1945 року в селі Кобильниця Волоська Яворівського повіту. Його батьки Григорій та Анна Фещин - хлібороби. У рідному селі, на жаль, судилося йому прожити лише два роки, а весною 1947 року всі вони разом з рідними та односельчанами опинилися на території колишньої Східної Прусії в селі Гарш, що у Венгожевському повіті. Тоді внаслідок зловмисних дій польської комуністичної влади стосовно українського народу і проведення цілеспрямованої акції переселення, долю майбутнього владики розділило біля 150 тис. українців. 
Навчання у початковій школі почав владика Петро в селі Гарш, яке завершив в селі Крузи, що у повіті Біскупєц. Згодом продовжував навчання в загальноосвітньому Ліцеї в Гіжицьку. Після завершення і цього етапу навчання в 1964 році, поступив у духовну семінарію "Хосіянум" в Ольштині. У 1965 році, за умов переслідування Католицької Церкви у Польщі, будучи семінаристом, попав на військову службу та пройшов процес особливого "обстеження" спецслужбами. 
Після військової служби повернувся у семінарію, яку закінчив в 1971 році і став священиком. Спочатку довелося йому душпастирювати серед українців, що проживали на західно-північних землях теперішньої Польщі, це Щецин та Колобжег. А відтак з 1979 року став душпастирем для українців в містах Вроцлав, Жмігруд та Познань, де працював до 2000 року. Також тривалий час виконував обов'язки декана і врешті протосинкела. 
19 грудня 2000 року був покликаний на єпископський престіл для українців католиків в Німеччині і Скандинавії. Поставлення і введення на той же престіл відбулося 3 лютого 2001 року у соборі Покрова Пресвятої Богородиці в Мюнхені. 

Владика Павло Патрикій Хомницький

Апостольський Екзарх для греко-католиків Великобританії

Владика Павло Патрикій Хомницький народився 19 травня 1954 р. в м. Ванкувер (Британська Колумбія, Канада). 
Закінчив середню школу у Ванкувері і вчився в Університеті Британської Колумбії, захистивши бакалаврат за спеціальністю „Комерційна діяльність“. Відтак кілька років працював бухгалтером. 
13 листопада 1982 р. вступив до новіціяту Василіянського Чину свмч Йосафата у Ґленкові (поблизу Нью-Йорка). Вічні обіти склав 1 січня 1988 р. у Римі. Був рукопокладений на ієрея Владикою Ієронімом Химієм, ЧСВВ, 1 жовтня 1988 р. у церкві Покрови Богородиці у Ванкувері. 
Вивчав філософію в Університеті св. Ансельма в Римі і богослов’я в Григоріанському університеті в Римі, захистивши у 1990 р. бакалаврат з богослов’я. 
З 1990 р. по 1991 р. був сотрудником церкви Святих Петра і Павла в Мондері (Альберта); 1991-1992 рр. — парох в околицях Лямонт, Стар-Пено, Скаро; 1992-1994 рр. — сотрудник церкви Святого Василія Великого в Едмонтоні; 1994-1999 рр. — парох церкви Богородиці у Ванкувері; 1997-2000 рр. — настоятель монастиря Петра і Павла та парох церкви Святих Петра і Павла в Мондері; 2000-2002 рр. — настоятель монастиря Святого Василія Великого в Едмонтоні; 2001-2002 рр. — парох церкви Святого Василія в Едмонтоні. 
11 червня 2002 р. у Катедральному храмі Святого Василія Великого в Едмонтоні іменований Єпископом Української Греко-Католицької Церкви з титулом місцевого єпископського престолу Буффади і призначений Апостольським екзархом для українців-католиків у Великобританії (головний святитель — Блаженніший Любомир, співсвятителі — Митрополит Михаїл Бздель та Владика Лаврентій Гуцуляк). 
16 червня 2002 р. у Великобританії відбулося введення Владики Павла Патрикія на екзарший престол. 

Михаїл Кучмяк, ЧНІ

Єпископ-емерит

Народився 5 лютого 1923 р. в Обертині на Івано-Франківщині. Початкову і середню освіту здобув в Обертині та Коломиї, учителював.
Після закінчення війни їде студіювати до Риму. У 1947 році вступає до монастиря оо. Редемтористів і після новіціату виїжджає на навчання до Канади. У жовтні 1948 р. склав вічні обіти в Конгрегації отців редемптористів.
13 травня 1956 р. висвячений у сан священика єпископом Ісидором Борецьким. 
8 березня 1988 р. призначений єпископом-помічником у Філадельфії.
27 квітня 1988 р. отримав єпископські свячення з рук Митрополита Архиєпископа Стефана Сулика. 
10 жовтня 1989 р. став Апостольським екзархом у Великобританії.

Владика Гліб Лончина, Студійський Устав

Апостольський Візитатор для українців греко-католиків Італії, Прокуратор Верховного Архиєпископа в Римі

Владика Гліб Лончина народився 23 лютого 1954 р. у містечку Стюбенвіл, Огайо (США), в українській родині. 
Середню освіту здобув у Детройті у початковій та середній парафіяльних школах Непорочного Зачаття, якою керували Отці Василіяни та Сестри Василіянки. Одночасно навчався у Школі українознавства та Українському музичному інституті. 
Богословську освіту здобував у Римі при Університеті Урбаніяна. Докторат з літургіки захистив у Папському східному інституті. 
Постригся у ченці в монастирі Святого Теодора Студита в Ґроттаферрата (Італія), у якому й прийняв схиму 19 грудня 1976 р. Священиче рукопокладення отримав від Патріарха Йосифа Сліпого 3 липня 1977 р. у тому ж монастирі. Кілька років душпастирював у парафії Святого Миколая у Пассейку, Нью Джерзі (США). У 1985-1990 рр. був префектом студентів у Колегії Святої Софії в Римі. 
У 1994 р. переїхав зі своєю монашою спільнотою в Україну. Був духівником у Львівській духовній семінарії Святого Духа. У цьому навчальному закладі, у Львівській богословській академії, Інституті вищої релігійної культури, а також на катехитичних курсах викладав літургіку та біблійні науки. 
У 1997-2001 рр. — крайовий капелан спільноти „Віра і Світло“ в Україні. 
Від 2000 року працював як аташе в Апостольській Нунціатурі в Києві. 
26 лютого 2002 р. іменований Єпископом Української Греко-Католицької Церкви з титулом місцевого єпископського престолу Барети біля Ефезу. Архиєрейську хіротонію отримав в Архикатедральному соборі Святого Юра 27 лютого 2002 р. (головний святитель — Блаженніший Любомир, співсвятителі — Митрополит Стефан Сорока та Єпископ Юліян Вороновський). Призначений Єпископом-Помічником Патріаршої курії Верховного Архиєпископа Львівського, керівником Курії Києво-Галицької Митрополії та головою Патріаршої літургійної комісії. 
14 січня 2003 року декретом Святішого Отця Івана Павла ІІ іменований Апостольським Візитатором для українців греко-католиків Італії та Прокуратором Верховного Архиєпископа в Римі. 

Владика Михаїл Бздель, ЧНІ

Митрополит Вінніпезький (CANADA)

Теодор Бздель і його дружина, Євдокія (з роду Василик), емігрувавши з України, поселилися у містечку Вішарт, Саскачеван, де 21 липня 1930 року народився їх син Михайло. Він був одинадцятим з чотирнадцятьох дітей в родині. Після закінчення початкової освіти продовжував навчання у коледжі Святого Володимира у Робліні, Манітоба, який закінчив на весні 1947 року. Коледж Святого Володимира був заснований та керований Отцями Редемптористами, які, звичайно, мали вплив на духовний розвиток молодого Михайла Бзделя. 
8 вересня 1947 року вступив до Новіціяту Отців Редемптористів і 23 вересня прийняв облечини. Через рік склав тимчасові обіти і розпочав свій богословський та філософський вишкіл у семінарії Святої Марії в Вотерфорд-Медоувейл, Онтаріо. Довічні обіти склав 19 серпня 1952 року. Через півтора року, 13 лютого 1954 року, у церкві Пресвятої Євхаристії (Торонто), Преосвященний Владика Ізидор Борецький, Єпарх Торонтський та всієї Східної Канади, уділив йому піддияконські свячення. Через два дні, 15 лютого 1954 року, був висвячений на диякона Єпископом Ізидором у каплиці семінарії Святої Марії в Медоувейл, Онтаріо. 
На Різдво Івана Хрестителя, 7 липня 1954 року, диякон Михайло отримав ієрейські свячення, які уділив Єпископ Андрей Роборецький у церкві Святої Марії у Йорктоні, Саскачеван. Через рік він став сотрудником у Йорктоні та околицях. 
У вівторок, 29 березня 1992 року, Апостольська Столиця номінувала отця Михайла Бзделя, ЧНІ, Архієпископом Вінніпезьким для українців-католиків у Канаді. 9 березня 1993 року відбулася інтронізація Високопреосвященного Владики Михайла Бзделя на Вінніпезький Митрополичий престіл. 

Владика Давид Мотюк

Єпископ-помічник Вінніпезький

Владика Давид Мотюк народився 13 січня 1962 р. м. Верґевіль (Алберта, Канада) в родині Івана та Ольги Мотюків.
У 1980 р., після закінчення школи, був прийнятий на навчання за програмою бакалавра в Університет Альберта в Едмонтоні, а в 1982 р. переведений на навчання за комп’ютерною програмою, де здобував спеціальність у сфері бізнесу. З 1984 до 1987 р. навчався в Університеті св. Павла в Оттаві, де захистив бакалаврат з богослов’я, а в наступному році у цьому ж закладі освіти захистив бакалаврат з Канонічного права.
21 серпня 1988 р. був рукопокладений на ієрея Владикою Димитрієм Ґрещуком.
У 1989 р. захистив ліцензіат з Канонічного права в Університеті Святого Павла в Римі та здобув ступінь магістра Канонічного права в Університеті Святого Павла в Оттаві.
З 1989 по 1993 р. був адміністратором парафій Святого Духа в Дарлінгу, Святого Петра і Павла в Дрейтон Велі та Святого Духа в Едісоні. В цей час обіймав посади канцлера і судового вікарія Едмонтонської єпархії, а також був членом Колегії радників (до 1996). Протягом 1993 — 1996 рр. — помічник судового вікарія, економ Едмонтонської єпархії. З 1994 р. до 1996 р. — сотрудник Катедрального храму Святого Йосафата в Едмонтоні.
У 1996 р. захистив докторат з Канонічного права у Папському східному інституті в Римі та викладав богослов’я і Канонічне право в Університеті Святого Павла і в Інституті Митрополита Андрея Шептицького в Оттаві. В цьому ж році став ректором Семінарії Святого Духа в Оттаві.
З 1997 р. до 2002 р. — радник Єпископської комісії з Канонічного права і міжобрядових справ Конференції Католицьких Єпископів Канади. Протягом 1998 р. — працював суддею Канадського апеляційного трибуналу, у 2002 р. — канонічним радником.
У 2002 р. був призначений парохом церкви Святої Софії у Шервуд Парку.
11 червня 2002 р. у Катедральному храмі Святого Василія Великого в Едмонтоні іменований Єпископом Української Греко-Католицької Церкви з титулом місцевого єпископського престолу Матари в Нумібії і призначений Єпископом-Помічником Архиєпископа Вінніпезького для українців (головний святитель — Блаженніший Любомир, співсвятителі — Митрополит Михаїл Бздель та Владика Лаврентій Гуцуляк).

Владика Лаврентій Гуцуляк, ЧСВВ

Єпарх Едмонтонський (CANADA)

Владика Лаврентій Данило Гуцуляк ЧСВВ, народився 25 січня 1951 року у Верноні (Британська Колумбія, Канада). Навчався у початковій і середній школах у Верноні, відтак – у Колегії Святого Володимира Отців Редемптористів у Робліні (Манітоба).
1969 року вступив до Чину Отців Василіян українського обряду в Оттаві, а новіціят закінчив у монастирі Святого Йосафата у Ґлен Кові, Нью-Йорку (1971-1972рр.). Таїнство Священства прийняв 28 серпня 1977 року.
У 1974 році захистив бакалавреат з філософських наук в Оттавському університеті та продовжував вивчати богослов'я в Університеті Святого Ансельма у Римі. Вивчав літургіку в Папському східному інституті в Римі і 1985 року захистив докторську працю на тему: “Свята Літургія Івана Золотоустого у Київській Митрополії під час з'єднання з Римом (1596-1839)" (науковий керівник – відомий єзуїт о. Роберт Тафт). Видавши свою працю 1990 року в серії видань Отців Василіян „Записки ЧСВВ”, o. Лаврентій отримав науковий ступінь доктора (у Папському східному інституті).
Проживши одинадцять років у Римі, навесні 1986 року повернувся до Канади і був призначений парохом української католицької парафії Святих Апостолів Петра і Павла у Монтері (Альберта) (1986-1996рр.). У вересні 1996 року призначений ігуменом монастиря Святих Апостолів Петра і Павла в Мондері і магістром новиків. Водночас обіймав посаду директора музею Отців Василіян. Від 1992 року викладає курси візантійської Літургії у Богословській колегії в Нюмені (околиці Едмонтона).
Єпископська хіротонія о. Лаврентія відбулася 3 квітня 1997 року, а введення на престол Української католицької єпархії Едмонтона та Альберти – 6 квітня 1997 року в Катедральному храмі Святого священномученика Йосафата в Едмонтоні.

Владика Степан Хмеляр

Єпарх Торонтонський

Владика Степан Хміляр народився 24 травня 1945 року в м. Лямонт (Альберта, Канада). Навчався в Оттавському Університеті (1966-1968), захистивши бакалаврат з філософії. Відтак захистив бакалаврат з богослов'я при Університеті Святого Павла в Оттаві (1968 -1972). 
Як член чернечого Чину Святого Василія Великого 11 червня 1972 року був висвячений на священика (святитель владика Ніль Саварин, ЧСВВ). Душпастирював у різних парафіях: 1972-1973 - парох Української католицької парафії в Чіпман (Борщів, Альберта); 1973-1975 - сотрудник парафії Святого Василія Великого в Едмонтоні (Альберта); 1375-1978 - парох парафії Святого Івана Хрестителя в Оттаві (Онтаріо); 1978-1982 - сотрудник парафії Святого Василія Великого в Едмонтоні (Альберта); 1982-1984 - парох парафії Покрови Пресвятої Богородиці у Ванкувері (Британська Колумбія); 1984-1988 - парох парафії Преображення ГНІХ у Денвері (Колорадо,США); 1988-1990 - сотрудник парафії Святого Миколая в Баффало (Нью-Йорк, США); 1990-2000 - парох парафії Святого Миколая в Гамільтоні (Онтаріо); 2000 - парох парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Міссісага (Онтаріо). 
Обіймав посади канцлера єпархії, був членом Пресвітерської ради та членом Ради консульторів Торонтонської єпархії. Крім того, працював при Трибуналі подружжя в Оттаві та при українському Трибуналі подружжя в Едмонтоні. Упродовж п'яти років служив як духівник у новіціяті Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії. Більше ніж десять років був директором українських католицьких літніх таборів в Оттаві, Едмонтоні та в Британській Колумбії. 
Вибраний на єпископа Торонтонської єпархії Синодом Єпископів Української Греко-Католицької Церкви в липні 2001 р. на місце Єпископа-емерита Корнелія Пасічного. Отримав благословення Святішого Отця Івана Павла ІІ та проголошений Єпископом 3 травня 2003 р. Архиєрейська хіротонія відбулася 23 липня 2003 в церкві Успіння Пресвятої Богородиці в м. Міссісага (Онтаріо). 

Владика Михаїл Вівчар, ЧНІ

Єпарх Саскатунський

Народився 9 травня 1932 р. у Комарно (Манітоба, Канада).
Вічні обіти як монах-редемпторист склав 27-го вересня 1956 р.
Єрейські свячення отримав 28 червня 1959 р. у Вінніпезі, Канада.
Єпископські свячення отримав 28 вересня 1993 р. у Чикаго, США.
Працював у Колегії св. Володимира - Нижча Семінарія, Роблін, Манітоба: учитель, префект, директор. Душпастирював у Вінніпезі, Саскатуні.
Надзвичайний Сповідник Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії у Вінніпезі і Сестер св. Йосифа у Саскатуні.
Із 1993 р. - єпархіальний єпископ єпархії св. отця Миколая в Чикаго. 25 березня 2003 року Святіший Отець Іван Павло ІІ номінував єпископом Української Католицької єпархії Святого Миколая в Чікаго (США) монсіньора Річарда Семінака, а Владику Михаїла відкликав від обов'язків адміністратора цієї єпархії. 
Із листопада 2000 року - єпархіальний єпископ Саскатунської єпархії.

Владика Северіян Якимишин, ЧСВВ

Єпарх Нью-Вестмінстерський

Владика Северіян Якимишин народився 22 квітня 1930 року в Плейн Лейк, Альберта.
16 березня 1945 року вступив до новіціяту Отців Василіян Св. Йосафата в Мундаре, Альберта. Вибрав монаше ім'я - Северіян. 21 листопада 1946 року склав перші обіти в Мундаре, а довічні - 1 січня 1953 року в Римі. 
У Римі 19 травня 1955 року на празник Вознесіння Господнього Владика Іван Бучко уділив диякону Северіяну ієрейські свячення. 
У 1958 році захистив докторат з богослов'я у Григоріанському Університеті. 
Пасторальна праця: парох церкви Преображення Господнього в Мундаре, Альберта (1958-1961); парох церкви Святого Йоана Хрестителя в Боршеві та церкви Покрови Пресвятої Богородиці в Кракові, Альберта (1964-1969); сотрудник церкви Святого Йоана Хрестителя в Оттаві і служив для спільнот українців греко-католиків в Кінгстоні та Смітфолсі, Онтаріо (1969-1976). 
Служіння в Чині Святого Василія Великого: помічник магістра новіціяту та наставник у Василіянському вишкільному домі в Мундаре (1958 -1961); директор василіянського видавництва в Торонто та консультор Канадської провінції (1961-1964); відповідальний за покликання, наставник та магістр новіціяту у Василіянському вишкільному домі в Мундаре (1964 -1969); магістр новіціяту в Оттаві (1969-1976); викладав у Університеті Святого Павла (1971-1972); настоятель монастиря Святого Йосафата в Оттаві (1973-1976); директор Літургійного товариства Святого Василія (1964 -1976); директор видавництва Отців Василіян у Торонто та радник у Канадській провінції (1976-1979); головний економ, настоятель та економ у вишкільному домі та Генеральної курії в Римі (1979-1995); Генеральний консультор (1982-1988 та 1992-1995); протягом перебування у Римі сім разів відвідував Україну, допомагаючи відновлювати та реконструювати василіянські монастирі. 
Крім того був духівником для новичок у Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії в Анкастері, Онтаріо (1962-1964), керував духовними реколекціями для священиків, монашества, семінаристів та вірних в Канаді, США, Бразилії, Австралії, Франції, Німеччині, Італії, Польщі та Україні. З доручення Апостольської Столиці двічі відвідував спільноти українських греко-католиків в Англії. 
5 січня 1995 року вибраний на єпископа і 23 січня 1995 року Апостольська Столиця проголосила єпископське призначення Северіяна Якимишина до Нью-Вестмінстерської єпархії для греко-католиків в Британській Колумбії, Юконі та Північно-Західних територіях. 25 березня 1995 року, на свято Благовіщення Пресвятої Богородиці, у Ванкувері, Канада, відбулася його хіротонія та інтронізація. 

Владика Стефан Сорока

Митрополит Філадельфійський

Народився 13 листопада 1951 р. у Вінніпезі (Канада) у родині українських емігрантів. Навчався в університеті Манітоби та у Католицькому Університеті Америки у Вашингтоні. Магістр богослов'я.
У травні 1985 р. захистив докторську працю з соціології.
Семінарійну освіту здобув в Українській Католицькій Семінарії св. Йосафата у Вашингтоні.
Священичі свячення отримав з рук Архиєпископа Максима Германюка 13 червня 1982р. у Вінніпезі.
Упродовж 1984 - 1993 рр. працював суддею Митрополичого подружнього трибуналу.
Із 1994 р. до 1996 р. - канцлер, а з 1996 р. до 1998 р. - економ Вінніпезької архиєпархії.
Єпископські свячення отримав 13 червня 1996 р. у Вінніпезі з рук Архиєпископа Михаїла Бзделя у співслужінні Владики Корнелія Пасічного та Владики Володимира Паски. Призначений єпископом-помічником Вінніпезької архиєпархії та протосинкелом Вінніпезької архиєпархії.
У лютому 2001 р. Чин введення Владики Стефана Сороки на Митрополичий престол Філадельфії здійснив Блаженніший Любомир Кардинал Гузар.

Владика Стефан Сулик

Єпископ-емерит

Народився 2 жовтня 1924 р. у селі Бальниці (Лемківщина).
Закінчив школу в Самборі у 1944 p. Родина емігрувала в зв'язку з II світовою війною. До 1948 р. навчався в українській Католицькій семінарії св. Духа в Німеччині. У 1948 р. емігрував до США. Навчався в Католицькому університеті Америки у Вашингтоні. Здобув ступінь ліценціата богослов'я у 1952 р. 
Рукоположений на священика архиєпископом Константином Богачевським 14 червня 1952 p. у Філадельфії. Протягом трьох років душпастирював в Омазі (штат Небраска). Згодом працював у парафіях св. Духа в Брукліні (Нью-Йорк), св. Миколая в Майнерсвілі (Пенсільванія) та Пресвятої Тройці в Йонгставні.
Із квітня 1955 р. виконував обов'язки секретаря архиєпископської канцелярії.
31 травня 1958 р. іменований папським капеланом.
Із 5 жовтня 1961 року душпастирював на парафії св. Миколая у Філадельфії. Деякий час виконував обов'язки Голови церковного єпархіального суду і був єпархіальним радником.
29 грудня 1980 р. призначений на Архиєпископа і Митрополита Філадельфійського, а 29 грудня 1980 р. висвячений Верховним Архиєпископом Йосифом Кардиналом Сліпим.
Член Конференції єпископів США, голова Міжобрядової комісії Конференції.
У листопаді 2000 р. із благословення Святішого Отця Івана Павла ІІ пішов на заслужений відпочинок, передавши Митрополичий Престол Митрополитові Стефанові Сороці.

Владика Василь Лостен

Єпарх Стемфордський

Народився 11-го травня 1930 р. у Чесапіку, Меріленд (США).
Син Івана і Юлії (з дому Петришин) Лостен (у сім'ї було восьмеро дітей).
Початкову освіту здобув у парафіяльній школі Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії в Елктоні, Меріленд. Середню освіту - у підготовчій школі при Семінарії св. Василія Великого в Стемфорді, Коннектікут. Вищу освіту здобув у Семінарії св. Василія Великого у Стемфорді (бакалавр філософії) та в Католицькому Університеті Америки, Вашингтон (ліценціат богослов'я).
Рукоположений на священика єпископом Константином Богачевським у Філадельфії 10 червня 1957 р.
Душпастирював упродовж 1962-1971 рр. - особистий секретар митрополита філадельфійського Амврозія Сенишина. Згодом призначений архиєпархіальним економом.
25 травня 1971 p. прийняв архиєрейські свячення у Філядельфії.
Призначений єпископом - помічником архиєпархії УГКЦ у Філядельфії.
Із червня 1976 р. до грудня 1977 p. виконував обов'язки апостольського адміністратора Філадельфійської митрополії.
20 жовтня 1977 р. призначений єпархіальним єпископом Стемфордської єпархії. 
Із 1992 р. - активний учасник Київської Студійної Групи з питань екуменізму.
Із 1995 р. член Папської Ради єдності християн.
Член Конференції Єпископів США. За фінансового сприяння Владики Василя Лостена і з нагоди Тисячоліття Хрещення Руси-України відкрито каплицю святої княгині Ольги у базиліці святого Петра в Римі.

Владика Роберт Москаль

Єпарх Пармський

Владика Роберт Москаль народився 24 жовтня 1937 року у місті Карнегі (Пенсільванія, США). Три роки навчався у Вашингтонській початковій школі у місті Карнегі, відтак - ще три роки — у початковій школі в Шауні (у східному Карнегі) і два роки в середній школі у Клрк Юніорі. 1951 року вступив до Малої семінарії Святого Василія Великого у м. Стемфорді (Коннектикут). 1955 року вступив до Великої семінарії у Стемфорді і через 4 роки здобув науковий ступінь бакалавра філософії. 1963 року захистив ліцензіат з богослов’я при Католицькому університеті та семінарії Святого Йосафата у Вашингтоні. 
3 червня 1961 року – склав перші обіти та отримав піддияконські свячення (святитель - Архієпископ Йосиф Шмондюк); 14 квітня 1962 року – дияконські свячення (святитель - Владика Амбросій Сенишин, ЧСВВ); 25 березня 1963 року – ієрейські свячення (святитель - Владика Амбросій Сенишин, ЧСВВ) у Катедральному храмі Непорочного Зачаття у м. Філадельфії (Пенсільванія). 
Після свячень обіймав посаду секретаря в канцелярії Архієпископа Філадельфійського водночас творив парафію у м. Варингтоні (Пенсільванія). Водночас навчався у Філадельфійській музичні академії та консерваторії. Крім того, працював суддею в архієпархіальному трибуналі, а пізніше - редактором архиєпархіального тижневика „Шлях”. У 1964 році став членом Ради директорів корпорації „Вознесіння” (завдання організації - забезпечити житлом людей похилого віку). Багато років був її секретарем-скарбником, а пізніше - президентом. У 1967 році призначений віце-канцлером Філадельфійської архієпархії. 
1972 –1974 - парох церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці у Мелроуз Парку (район Філадельфії). 1974 року Святіший Отець Павло VI найменував його папським капеланом (з титулом отець прелат); крім того, був призначений єпархіальним радником, а також канцлером архиєпархії і ректором катедри Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці. 
У 1977 році обраний президентом Асоціації українців-католиків в Америці “Провидіння” на чотири роки. 
3 серпня 1981 року Святіший Отець Іван Павло II та Синод Єпископів УГКЦ, на якому головував Блаженніший Патріарх Йосиф Кардинал Сліпий, номінували о. прелата Роберта Москаля єпископом. Єпископська хіротонія відбулася 13 жовтня 1981 року в Кафедральному храмі Непорочного Зачаття у Філадельфії. 3 грудня 1983 року Папа створив нову єпархію Святого Йосафата у м. Пармі (Огайо) та призначив Владику Роберта її першим єпархом. Введення на престол відбулося 29 лютого 1984 року.

Владика Річард Стефан Семінак

Єпарх Чиказький

Владика Річард Стефан Семінак народився 3 березня 1942 року в Філадельфії, Пеннсильванія. Після закінчення початкової школи продовжував навчання у гімназії, де вирішив стати священиком. У 1958 році зарахований до Стемфордської малої духовної семінарії Святого Василія, Коннектікут. Богословську освіту здобув у Вищій духовній семінарії Святого Йосафата у Вашингтоні, одержавши ступінь магістра богослов’я. 
25 травня 1967 року висвячений на священика. У 1968-69 роках навчався у Римі, де здобув ступінь бакалавра Східного канонічного права. У 1969 році повернувся до Сполучених Штатів Америки для душпастирської праці. Упродовж наступних років і дотепер здійснював служіння у різних парафіях. 1967-1969 - сотрудник Катедрального собору Непорочного Зачаття, Філадельфія; 1969-1971 - сотрудник церкви Святого Духа, Честер, Пеннсильванія; 1971-1972 - сотрудник церкви Пресвятої Трійці, Янґстаун, Огайо; 1972-1973 - парох церкви Стрітення, Ленсдейл, Пеннсильванія; 1973-1977 - парох церкви Святої Анни, Воррингтон, Пеннсильванія. 1978-1982 - капелан Провінційного дому Сестер Василіянок, Філадельфія; капелан академії Святого Василія, Філадельфія, і Манор Колегії, Дженкінтаун, Пеннсильванія; 1982-1984 - парох церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці, Маямі, Флорида; з 1984 року парох церкви Пресвятої Трійці, Карнеґі, Пеннсильванія. 
Виконував також інші додаткові обов’язки на єпархіальному рівні: був єпархіальним директором Катехитичної комісії та Комісії екзаменаторів для молодшого духовенства, членом Ради комітету пенсійного фонду для священиків, єпархіальний консультор, протопресвітер Південного деканату, регіональний духівник Союзу українських католиків тощо.
4 жовтня 1984 року отримав титул папського капелана.
25 березня 2003 року Святіший Отець Іван Павло ІІ номінував монсіньора Річарда Семінака єпископом Української Католицької єпархії Святого Миколая в Чікаго.

Владика Єфрем Кривий, ЧСВВ

Єпарх Куритибський

Владика Єфрем Кривий народився 12 грудня 1928 року в колонії Салтіньо (українська вулиця), Іваї, Парана (Бразилія). Початкову школу закінчив у рідному Салтіньо. В 1940 році вступив до Малої семінарії Святого Йосифа (Отців Василіян) у Прудентополісі (Парана). У січні 1943 року вступив до новіціяту Отців Василіян у Прудентополісі. У 1945 році переїжджає на Ірасему, де здобув гуманітарну і філософську освіту. Наприкінці 1948 року розпочав богословські студії в Григоріянському університеті в Римі, здобув ступінь бакалавра та ліценціята. 
1 січня 1950 року склав довічні обіти в Римі в церкві Святих Сергія і Вакха. Піддияконські свячення отримав 4 березня 1951 року в Колегії Святого Священномученика Йосафата в Римі (святитель Преосвященний Владика Іван Бучко). Дияконські свячення отримав 25 березня 1951 року в Римі, а ієрейські свячення — 12 листопада 1951 року в церкві Святих Сергія і Вакха в Римі (святитель Преосвященний Владика Іван Бучко). 
Від серпня 1952 до 1955 року – помічник в церкві Святого Священномученика Йосафата в Прудентополісі; віце-ректор і професор Малої семінарії Святого Йосифа. 
1955-1959 роки – ректор і професор тієї самої Малої семінарії. 
1959-1969 роки – ігумен обителі і парафії Святого Священномученика Йосафата в Прудентополісі. 
1961 року – магістер новіціяту Сестер Служебниць і Катехиток Серця Ісусового. 
1965 року – обраний консультором бразилійської провінції Святого Йосифа. 
1969 року – брав участь у Генеральній капітулі Отців Василіян у Римі. Того самого року призначений ігуменом Студійної обителі Отців Василіян у Куритибі. 
1970 року – обраний протоігуменом провінції Святого Йосифа Отців Василіян у Бразилії.
29 листопада 1971 року – номінований Єпископом-Помічником Владики Йосифа Мартинця з правом наступництва. 
13 лютого 1972 року Святіший Отець Павло VI в базилиці Святого Петра в Римі уділив йому єпископські свячення. В березні повертається до Бразилії і розпочинає своє пастирське служіння разом із Владикою Йосифом Мартинцем. 
У травні 1978 року – у зв’язку з тим, що Владика Йосиф склав повноваження, перебирає керівництво єпархією. 

Владика Петро Стасюк

Єпарх для українців-католиків в Австралії, Новій Зеландії та Океанії

Владика Петро Стасюк народився в Робліні (Манітоба) 16 липня 1943 року в фермерській родині. Після навчання в школі (9 класів, записався до колегії Святого Володимира (малої семінарії Отців Редемптористів, яку завершив 1960 року. Того самого року вступив до новіціяту Отців Редемптористів. 28 серпня 1962 року склав перші обіти, а 28 серпня 1965 року вічні обіти. 
Богословську освіту здобув в університеті Святого Павла, де в 1967 році одержав дипломи B.T.H. і S.T.B. Крім того, він вивчав французьку та українську мови в універстеті ім. Тараса Шевченка в Оттаві (Канада) і в Турсі (Франція). 
Ієрейські свячення отримав 2 липня 1967 року в церкві Святого Йосифа у Вінніпезі (Манітоба), святитель – митрополит Максим Германюк. 
1967 – 1975 рр. – сотрудник парафії Святого Спасителя в Робліні (Манітоба). Водночас виконував обов’язки префекта та учителя в колегії Святого Володимира. 
1975 – 1978 рр. – сотрудник парафії Найсвятішого Серця в Ітуні (Саскатун). 
1978 – 1981 рр. – парох парафії Святої Євхаристії в Торонто. 
1981 – 1993 рр. – обіймав посаду директора колегії Святого Володимира та служив там. 
9 березня 1993 року отримав архієрейську хіротонію (святитель – митрополит Максим Германюк) і 2 травня 1993 року інтронізований в катедрі Святих Верховних Апостолів Петра і Павла. 
Владика Петро Стасюк заснував рух Молодь Христові в Австралії і є членом екуменічного комітету і секретарем іміграційного комітету в Єпископському комітеті Австралії.