Містерія Святої Літургії

Молитва приготування до Святого Причастя

Священик читає ектенію: «Всіх святих пом'янувши, ще і ще в мирі Господу помолімося». Вірники відповідають: «Господи, помилуй». Зміст цього прохання такий: Ми вже згадали перед Богом і про Святих, що в небі, і про тих, що в чистилищі, згадували і про всіх вірників, і про себе. Бо і ми, відкуплені святою Кров'ю Спасителя, призначені до святості, до неба, тому теж називаємося святими. Між нами і Святими в небі і чистилищі лише така різниця, що вони вже закінчили життя в злуці з Христом, як Його члени; ми ж іще деякий час мусимо боротися, щоб через гріх не випасти з цієї злуки, зі святості. А щоб ця боротьба була успішнішою, мусимо єднатися з Христом у святому Причасті. Тому священик знову закликає нас до молитви, називаючи, за що ми маємо молитися: «За принесені й освячені чесні Дари Господу помолімося. Щоб чоловіколюбець Бог наш, прийнявши їх у святий, і пренебесний, і мисленний свій жертовник, як приємний запах духовний, зіслав нам божественну благодать і дар Святого Духа, помолімося». Тобто молімося про те, щоб Господь Бог, який нас так любить, прийняв ці Дари, тобто Його жертву Тіла і Крові Ісуса Христа на свій святий наднебесний жертвенний престол і зіслав нам свою Божу ласку і Дар Святого Духа: «Щоб ізбавитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди». Усе це нам потрібне для того, щоб ми могли спокійно приймати в святому Причасті Христа Господа до своїх сердець.

Наступна молитва священика: «Тобі вручаємо все життя наше і надію, Владико чоловіколюбче, і просимо, і молимо, і благаємо: сподоби нас причаститися небесних твоїх і страшних Тайн, цієї священної і духовної трапези, з чистою совістю, на відпущення гріхів, на прощення прогрішень, на спільність зі Святим Духом, на насліддя Царства небесного, на сміливість перед Тобою, не на суд і не в осудження». Після цієї молитви йде ектенія:

«Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю. (Вірники: «Господи, помилуй»). Дня всього звершеного, святого, мирного й безгрішного у Господа просімо». (Вірники на кожне прохання: «Подай, Господи»). «Ангела миру, вірного наставника, хоронителя душ і тілес наших у Господа просімо. Прощення й відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просімо. Доброго й пожиточного душам нашим і миру для світу у Господа просімо. Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просімо. Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшнім судищі Христовім просімо. Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом'янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо». (Вірники: «Тобі, Господи»).

Наближається хвилина святого Причастя — урочиста і таємнича: ми, причащаючись Тіла і Крові Господньої, злучимося з самим Богом! Бог увійде до нашого серця і душі, ми з Богом станемо єдиним цілим! Що ж ми скажемо Господу Богу перед тим, як Він увійде до нас? Яким же ж словом, як не словом «Отче», ми можемо звернутися до Нього? Але чи сміємо ми, грішні, які втратили через гріх Боже синівство, звертатись так до Господа Бога? Звісно, ні. Тому священик просить Господа Бога: «І сподоби нас, Владико, зі сміливістю, неосудне сміти призивати Тебе, небесного Бога Отця, і мовити...» (тобто дозволь, Господи, щоб ми вже не як раби, слуги, невільники, але як сини зблизилися до Тебе, до Твого престолу і звернулися до Тебе: «Отче наш...»Вірники відмовляють «Отче наш...».

Святе Причастя

Після того, як вірники відмовили Господню молитву, священик звертається до них, мовлячи: «Мир всім». Вони відповідають: «І духові твоєму». Священик: «Голови ваші Господу приклоніть» Люди. «Тобі, Господи», схиляють голови і клякають. Священик молиться: «Владико Господи, Отче щедрот і Боже всякої утіхи, тих, що приклонили перед Тобою свої голови, благослови, освяти, збережи, укріпи, утверди, від усякого лукавого діла відведи, до всякого ж доброго діла приєднай, і сподоби неосудно причаститися цих пречистих і животворящих Твоїх Таїн на відпущення гріхів, на причастя Духа Святого». Наступними словами священика, промовленими вголос, є: «Благодаттю, і щедротами, і чоловіколюбієм єдинородного Сина Твого, що з Ним благословен єси, з пресвятим, і благим, і животворящим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків». Люди: «Амінь».

Священик молиться пошепки, і люди, похиливши голови, моляться до Бога Отця, щоб освятив їх усіх, щоб, освячені, вони могли причащатися святої Тайни Євхаристії, тобто Найсвятішого Тіла і Крові Ісуса Христа, з чистим серцем, щоб те святе Причастя встигло їм не на засудження, але на злуку зі Святим Духом завдяки благодаті і щедрості та людинолюбності Господа нашого Ісуса Христа. Причащаючись, ми віддаємося під вплив усієї Пресвятої Трійці. Бог Отець знищує наші гріхи, і оживляє нашу душу, яка стала мертвою через гріх. Ми не достойні цього, але цю ласку заслужив для нас Ісус Христос. Отже, Бог Отець здійснює в нас це перетворення заради заслуг Ісуса Христа, котрий відкупив нас Своєю жертвою на хресті. Коли Бог Отець відновить душу, а Син Божий загостює в ній, тоді і Святий Дух розіллє в ній свої дари. Цього ми просимо в молитві.

Далі священик іде праворуч престолу, обмиває руки водою, тому що зараз він торкатиметься цими руками Тіла Христового. Обмивши, повертається на середину престолу, возносить руки і тихо молиться: «Зглянься, Господи, Ісусе Христе, Боже наш, від святого жилища Твого і від престолу слави Царства Твого, і прийди, щоб освятити нас Ти, що вгорі із Отцем сидиш і тут з нами невидимо перебуваєш, і сподоби нас могутньою Твоєю рукою подати нам пречисте Твоє Тіло і чесну Кров, а через нас усім людям». Відтак тричі б'ється в груди, говорячи: «Боже, милостивий будь мені, грішному». Відкриваючи святу чашу з Кров'ю Христовою, священик кланяється низько, бере двома пальцями обох рук Агнця і закликає: «Будьмо уважні!» Потім трохи підносить Агнця над дискосом і каже: «Святе святим». Вірні знають, що Ісус Христос — сама святість, що тільки ті мають право прийняти Його до свого серця, хто перебуває в освячуючій ласці, тому усі вони зі страхом Божим відповідають: «Єдин свят, єдин Господь, Ісус Христос, на славу Бога Отця. Амінь» (так, ми розуміємо, що перед славою Бога Отця лише один є святий, один Господь Ісус Христос, Тіла і Крові котрого зараз маємо причащатись).

Під час співу священик ламає Агнця на чотири частини. Три з них залишає на дискосі, а однією робить хрест над чашею, після чого впускає її до чаші, що означає поєднання душі Ісуса Христа з Його Тілом в час воскресіння. Чинячи це, священик мовить: «Роздроблюеться і розділюеться Агнець Божий, роздроблюваний і нероздільний, що Його завжди їдять і ніколи не з'їдають, але причасників він освячує».

Після цього священик готується до святого Причастя: возносить руки і, дивлячись на той Хліб, що лежить на дискосі, в образі якого скритий Ісус Христос, тихо молиться: «Вірую, Господи, й ісповідую, що ти єси воістину Христос, Син Бога живого, що прийшов у світ грішників спасти, з яких перший я. Вечері Твоєї Тайної днесь, Сину Божий, мене, причасника, прийми, бо ворогам Твоїм тайни не повім і поцілунку не дам Тобі, як Юда, але, як розбійник, сповідаюся Тобі.

Пом'яни мене, Господи, коли прийдеш, у Царстві Твоїм. Пом'яни мене, Владико, коли прийдеш, у Царстві Твоїм. Пом'яни мене, Святий, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.

Нехай не на суд і не в осудження буде мені причастя Святих Твоїх Тайн, Господи, а на зцілення душі і тіла. Боже, милостивий будь мені, грішному. Боже, очисти мої гріхи і помилуй мене. Без числа нагрішив я, Господи, прости мені».

Відмовивши цю молитву, священик низько кланяється, бере в руки ці три частиці, що лежать на дискосі, і тихо промовляє: «Чесне і пресвяте Тіло Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа подається мені, (ім'я), священикові, на відпущення гріхів моїх і на життя вічне. Амінь». Промовивши ці слова, причащається Тіла Христового, потім складає руки як до молитви, стоїть хвилину, тихо розважаючи, Кого він прийняв до свого серця. Після цього відкриває чашу, низько кланяється, бере дискос і зсуває з нього пальцем усі частиці до чаші. Зробивши це, знову кланяється, бере чашу, вимовляє слова: «Чесної і святої Крові Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа причащаюся я, раб Божий...» і п'є з чаші. Після цього ставить чашу і говорить: «Оце діткнулося уст моїх, і відійме беззаконня мої, і гріхи мої очистить». Далі накриває чашу, низько кланяється, знову бере чашу, обертається з нею до вірників: «Зі страхом Божим і вірою приступіть». Вірники, схиливши голови, відповідають: «Благословен, хто йде в ім'я Господнє, Бог — Господь і явився нам». Священик причащає людей.

Після Причастя священик благословить вірників чашею, кажучи: «Спаси, Боже, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє». Вірники відповідають: «Ми виділи світло істинне, ми прийняли Духа небесного, ми знайшли віру істинну, нероздільній Святій Трійці поклоняємося, Вона бо спасла нас». Зміст цих слів такий: Жертва святої Літургії е відтворенням жертви хресної, яка була принесена задля спасіння людей. Але спасуться завдяки їй лише ті, які самі схочуть скористатися нею. Жертвою святої Літургії теж спасуться тільки ті, хто бере в ній участь щирою душею — лише ті стануть завдяки їй дітьми Божими, наслідниками Ісуса Христа. Тому вірники просять: «Боже, Владико, поблагослови нас через цю жертву на літа, які маємо ще прожити. Ми бо на цій жертві бачили Тебе як правдиве світло, ми просвітилися Твоею наукою у святому Євангелії і прийняли Святого Духа через Тебе у святому Причасті; ми знайшли завдяки тобі святу віру у Пресвяту Трійцю, а тепер поклоняемося їй, бо Вона нероздільна, свята, Вона спасла нас».

Після цього священик тихо говорить: «Вознесися на небеса, Боже, і по всій землі слава Твоя» і додає вголос: «Благословен Бог наш. Завжди, нині і повсякчас, і на віки віків». Вірники, відповівши: «Амінь», співають: «Нехай сповняться уста наші хвалення Твого, Господи, щоб ми співали славу Твою, бо Ти сподобив нас причаститися святих Твоїх божественних, безсмертних і животворящих Тайн. Збережи нас у Твоїй святині — весь день поучатися правді твоїй. Алилуя». Під час цієї пісні священик споживає рештки святих Тайн, зливає чашу вином і водою, випиває те все, витирає чашу, складає те все на престолі і починає кінцеву ектенію: «Прості, прийнявши божественних, святих, пречистих, безсмертних, небесних і животворящих, страшних Христових Тайн, достойно благодарімо Господа». Люди: «Господи, помилуй» («Боже, ми не гідні дякувати, але змилосердься над нами, дай, щоб ми уміли Тобі дякувати»).

Священик тихо читає молитву подяки: «Благодарімо тебе, Владико чоловіколюбче, доброчинцю душ наших, що Ти і в цей день сподобив нас Твоїх небесних і безсмертних Таїнств. Справ нашу путь, утверди нас усіх у страсі Твоїм, збережи наше життя, утверди наші стопи, молитвами і моліннями славної Богородиці і приснодіви Марії і всіх Святих Твоїх». Далі голосно: «Бо Ти єси освячення наше і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків». Люди: «Амінь».

На цьому Служба Божа закінчується. Священик каже до вірників «В мирі вийдімо», вірники додають: «В імені Господнім». Священик виходить на церкву і вголос читає так звану заамвонну молитву: «Господи, Ти благословляєш тих, що на Тебе уповають, спаси людей Твоїх і благослови насліддя Твоє, повноту Церкви Твоєї охорони, освяти тих, що люблять красу дому Твого. Ти їх прослав божественно Твоєю силою і не остав нас, що уповаємо на Тебе. Мир світові Твоєму даруй, церквам Твоїм, ієреям, Богом береженому народові нашому, правлінню і всім людям Твоїм. Бо всяке добре даяння і всякий звершений дар з висоти є, сходячи від Тебе, Отця світла, і Тобі славу, і благодарення, і поклоніння возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків». Вірники відповідають: «Амінь» і співають: «Будь ім'я Господнє благословенне від нині і до віку».

Священик іде до престолу, читаючи молитву: «Сповнення закону і пророків сам єси, Христе Боже наш, Ти, що сповнив увесь промисел, сповни радості й веселості серця наші завжди, нині і повсякчас, і на віки віків, Амінь». Після цього звертається до вірників і благословить їх: «Благословення Господнє на вас, Його благодаттю і чоловіколюбіем, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків». Вірники: «Амінь». Підійшовши до престолу, священик низько кланяється і каже: «Слава Тобі, Христе Боже, уповання наше, слава Тобі». Вірники тричі співають коротке славослів'я: «Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи помилуй. Благослови». Священик творить відпуст, в якому висловлюється бажання, щоб Ісус Христос помилував нас і врятував. А надію на це помилування і спасення покладаємо на молитви Божої Матері і всіх Святих та не безконечну доброту самого Господа Бога.

Після відпусту священик зачиняє царські двері і всі розходяться.

АКЦІЯ!

50 коп.

Промінь Любові № 8, Серпень 2005, Стаття № 8