Празник Воздвиження Чесного Хреста

"Почитання св. Господнього Хреста - каже Слуга Божий митрополит Андрій Шептицький у своєму посланні про св. Хрест — це одна з найважливіших сторінок почитання Бога-Чоловіка... Знак св. Хреста, який ми накладаємо на себе коли перехрещуємося, це один з найстарших звичаїв християн".

Св. Хрест це вічно живий символ безмежної Божої любові до нас грішних, символ досконалої Христової жертви, символ нашого відкуплення і спасіння, символ Христової перемоги над смертю і дияволом. Віддаючи честь Святому Хресту, ми віддаємо честь Христовій жертві, мукам і смерті. Кладучи на собі знак Святого Хреста, ми кожен раз визнаємо свою віру в Господа нашого - Ісуса Христа.

Східна Церква так високо цінить почитання святого Хреста, що в його честь присвятила аж кілька празників у році. Найбільший празник у честь святого Господнього Хреста - це празник Всесвітнього Воздвиження Чесного і Життєдайного Хреста.

Історія Празника

Празник Воздвиження Чесного Хреста належить до дуже стародавніх празників, історія якого супроводжуються різними легендами і історичними подіями. Треба зауважити, що у святкуванні цього празника не йдеться про звичайне вшанування - поклоніння святому Хресту, як в Хрестопоклонну неділю. Тут ідеться про ВОЗДВИЖЕННЯ (ПІДНЕСЕННЯ), це урочистий обряд віднайдення, піднесення і прославлення святого Хреста. Історики Східної Церкви погоджуються з тим, що передусім дві події дали мотив для започаткування цього празника: віднайдення св. Господнього Хреста в IV столітті і його повернення з Персії на Святу Землю в VII-му столітті.

Започаткування празника Воздвиження передувало віднайдення святого Хреста, на якому помер Ісус Христос. Християнська тради ція передала нам кілька різних легенд про віднайдення святого Хреста, з яких аж три легенди приписують це святій Єлені (†к. 330), матері цісаря Костянтина Великого. Згідно історичних документів, Хрест на якому був розіп’ятий Ісус Христос, був знайдений в 326 році (IV ст..).

Історики, які згадують про знайдення святого Хреста, нічого не говорять про його перше воздвиження (піднесення). Грецька Церква відзначає пам'ять знайдення святого Хреста - 6 березня. Цей церковний празник у церковній літературі має назву: "Віднайдення Чесного Хреста, який віднайшла блаженна Єлена".

Початок празнику Воздвиження дало посвячення храму Господнього Воскресіння, який збудував св. Костянтин Великий на Голготі в Єрусалимі. Це посвячення відбулося дуже урочисто за часів єрусалимського патріарха Макарія 13 (26) вересня 335 року. Наступного дня після посвячення храму було урочисте воздвиження знайденого святого Хреста. Під час воздвиження (піднесення), народ багато разів взивав "Господи помилуй". Відтоді Східна Церква щорічно святкує пам'ять посвячення храму Господнього Воскресіння 26 вересня, а празник Воздвиження Чесного Хреста 27 вересня.

Друга важлива подія, що зробила спільним празник Воздвиження на Сході й на Заході - це повернення святого Господнього Хреста з Персії до Єрусалиму. Перський цар Хозрой у 614 р. завоював Єрусалим і забрав Господній Хрест до своєї столиці в Ктесифоні. Чотирнадцять років пізніше цісар Іраклій (610-641) після своєї перемоги над персами повернув святий Хрест і переніс його до Єрусалиму, де 27 вересня відбулося друге урочисте воздвиження (піднесення) святого Хреста. Відтоді празник носить назву: "Воздвиження Чесного й Життєдайного Хреста". Тому, що празник Воздвиження нагадував Христове розп'яття і смерть і ставився на рівні з Великодною П'ятницею, тому з тих пір стало звичаєм св. Церкви в цей день зберігати строгий піст.

Празник Воздвиження належить до 12 великих празників нашої Церкви і має один день перед - і 7 днів після-празденства. Крім празника Воздвиження віддає наша Церква честь святому Хресту ще в Хрестопоклонну неділю. Цього дня, як і на Воздвиження, на утрені традиційно виноситься святий Хрест для поклоніння, але без обряду піднесення, яке є тільки на празник Воздвиження.

7 травня відзначає Східна Церква пам'ять "Появи знаку Чесного Хреста на небі в Єрусалимі". За часів св. Кирила Єрусалимського 351 рік, під час празника П'ятидесятниці (Зішестя Святого ДУХА), на небі появився тоді святий Хрест, що сягав від гори Голготи аж до Оливкової гори. В нашому церковному календарі маємо ще 14-го серпня "Походження Древа Чесного Хреста", що означає похід або процесія з частинкою Хресного дерева, якого тоді у процесії переносили з царської палати в Царгороді (Константинополі) до храму св. Софії. Починаючи від 14-го серпня два тижні кожного дня обносили святе Хресне Дерево по місту, щоб відвернути всякі недуги. Цей празник був установлений у Царгороді (Константинополі) в IX столітті.

Обряди Піднесення -Воздвиження св. Хреста

Головна риса празника Воздвиження - це урочисте вшанування честі святого Хреста через окремий обряд піднесення під час утрені празника. На протязі століть в Східній Церкві утворилися різні обряди воздвиження св. Хреста.

1. Обряд св. Атанасія на Атосі

Він зазначений в книзі Апостольських послань тієї Лаври з Х-ХІ ст.. Цей обряд дуже простий. Патріарх стоячи на амвоні (возвишенні), — тоді амвони ще стояли посередині церкви — підносить святий Хрест, коли народ співає "Господи помилуй". Після того читається п'ять тропарів: "Спаси, Господи, люди Твоя", "Животворящий хрест твоєї благості" та інші...

2. Обряд гори Синай

Він знаходиться у Синайському Каноні з Х ст., і проводився так: На початку співаються вище згадувані п'ять тропарів. Потім виходить на амвон архієпископ, бере святий Хрест, повертається на схід, робить ним тричі хресний знак і мовчки робить перше піднесення таким чином: від своїх грудей дуже повільно підносить святий Хрест над свою голову. Тоді, як він підносить святий Хрест, вірники співають 50 разів "Господи помилуй", і стільки ж само "Господи помилуй", коли опускає святий Хрест вниз. Так само відбувається і друге піднесення на південь, третє на захід і четверте на північ. При кожному піднесенні вірники співають 100 разів "Господи помилуй". Після останнього піднесення наступає поклоніння святому Хресту і співається кондак празника "Вознесися на хрест".

3. Обряд Константинопольський

Його подає константинопольський Типікон 12 століття. Цей обряд подібний до Синайського, різниця тільки в тому, що перед піднесенням співається тільки тропар "Спаси, Господи". Патріарх підносить святий Хрест не чотири, а п'ять разів, це є на всі сторони світу і п'ятий раз знову на схід. При кожному піднесенні співають 100 разів "Господи помилуй".

4. Обряд воздвиження на РУСІ

В пам'яті нашої Церкви цей обряд вже згадується в ХІІІ-му ст.. В давні часи, воздвиження святого Хреста проводилося тільки у єпископських кафедральних храмах і великих соборах, де був єпископ і багато священиків. Патріарший Собор 1276 р. дозволив воздвиження проводити по всіх церквах. Митрополит Кипріян (1381-1406) у своєму "Повчанні руському духовенству" пише: "А щодо воздвиження Чесного Хреста, то в кожній церкві, по цілій землі, де живуть християни - Хрест воздвигають, де е хоча б один священик, на славу чесного і життедайного Хреста".

Описання обряду воздвиження можна знайти в історичних згадках XV і XVI століття. Винос святого Хреста під час Великого Славословія на утрені та проханнях потрійної єктенії під час воздвиження святого Хреста, — все так само, як і сьогодні - було п'ять піднесень з усіх сторін тетраподу, а останнє воздвиження ще раз на схід. Під час кожного воздвиження вірники співають сто разів "Господи помилуй". Обряд закінчується поклонінням і цілуванням святого Хреста при співі кондака "Вознесися на хрест" і "Хресту Твоему".

Типік отця І. Дольницького подає обряд воздвиження згідно з традицією нашої Церкви з тією тільки різницею, що в Галичині при кожному піднесенні святого Хреста співали не 100, а 24 рази "Господи помилуй". Богослужіння празника Воздвиження Чесного Хреста, характеризує величний гімн у честь святого Хреста. Тут св. Хрест величається і славиться як знак перемоги, сили і спасіння. 

Празник Воздвиження, ставлячи нам перед очі св. Хрест, пригадує нам про наш обов'язок шанувати, любити й визнавати святий Хрест. "Не стидаймося Христового Хреста, — каже св. Кирило Єрусалимський у своїй 4-ій катехизі — хто б його не укривав, а Ти явно клади його на своему чолі, щоб демони, бачачи царський знак, дрижали й далеко втікали. Роби цей знак, коли ти їси чи п'еш, коли сидиш, лежиш, встаеш або ходиш, словом, при кожній нагоді". А св. Іван Золотоустий у проповіді про Цвинтар і Хрест про значення св. Хреста для нас каже: "Хрест — трофей проти бісів, зброя проти гріха, меч, яким Христос проколов змія. Хрест — зволення Отця, слава Единородного, радість Духа, окраса ангелів, укріплення Церкви, твердиня Святих, світло всього всесвіту".

АКЦІЯ!

50 коп.

Промінь Любові № 9, Вересень 2004, Стаття № 3