Празник св. Апостолів Петра і Павла

Святим Апостолам завдячуємо скарб Христової віри. Вони передали нам Христову науку, від них маємо св. Євангеліє і апостольські листи, вони поклали міцну основу під Христову Церкву.

Про велике значення св. Апостолів для нас гарно говорить наш Слуга Божий митрополит Андрій Шептицький ЧСВВ. "Апостоли в повному значенні того слова — каже він — є нашими батьками по вірі. Через їх руки Бог дав людству й кожному народові у християнській Церкві все, що належить до Божої апостольської традиції. У своєму аскетичному житті як і в проповіді не можемо, отже, забувати, що все маємо з їхніх рук. Їх апостольським трудам і їх молитвам завдячуємо все, що маємо... Св. Апостол Павло, у своїх Посланнях дав Церкві таке рясне Боже Об'явлення й такі рясні Божі науки... Круг церковного року висуває на перше місце Апостола Петра, призначуючи йому два дні в році, це є Поклін його Кайданам 16 січня і 12 липня". [Про Почитання Святих, 1941].

Наша Східна Церква з великою урочистістю святкує 12 липня празник, що в наших богослужебних книгах має таку назву: "Святих Славних і Всехвальних Верховних Апостолів Петра й Павла". Обидва ці Апостоли визначні своїм характером, своєю наполегливою апостольською працею та своїм великим культом у св. Церкві.

Сьогодні радісний празник засяяв усім країнам: пам'ять премудрих і верховних Апостолів Петра й Павла". (Стиховня Вечірні празника)

Святий Апостол ПЕТРО

Ісус Христос маючи великі плани щодо особи св. Петра на початку його покликання змінює його ім'я Симона на символічне Петро (латин. Petros – скеля; старо єврей. Кефа - скеля), бо він має бути скалою, що двигатиме основу його Церкви. Св. Петро має близьке відношення до Христа в часі його діяльності. Він свідок Христового прославлення на горі Тавор. Він в імені всіх Апостолів визнає Христове Божество. Він зі св. Іваном підготовлює Пасху для Христа.

Після Господнього вознесіння св. Петро стає головою Апостолів і першої християнської громади в Єрусалимі. Під його проводом відбувається вибір нового Апостола на місце зрадника Юди Іскаріота, який повісився після зради Христа. Петро скликає до Єрусалиму перший собор Христової Церкви. Св. Іван Золотоуст називає Петра "первородною вівцею із стада доброго Пастиря".

Любов Христа Господа це головний мотив його апостольської діяльності, трудів і жертви. Та любов вкінці завела його на муки і смерть за свого улюбленого Вчителя. Побожна традиція голосить, що він вважав себе негідним помирати на хресті як Христос, тому просив римлян, щоб його розіп'яли вниз головою. Цю традицію підтверджує єпископ Євсевій (†к.340) у своїй Історії Церкви та св. Іван Золотоуст у проповіді про св. Апостолів Петра й Павла, де він каже: "Радуйся, Петре, що вмер на хресному дереві розп'ятий вниз головою". Св. Петро загинув у Римі за цісаря Нерона (54-68) між 64 і 67 роком по Христі. Св. Іван Золотоуст ідучи за традицією, як день смерті Св. Ап. Петра подає 29 червня, згідно старого календаря. (12 липня – згідно нового)

Святий Апостол ПАВЛО

Він не належав до числа 12-ох Апостолів, але за свою повну посвяти апостольську працю, надлюдські жертви й муки у Христовій службі, дістав титул верховного Апостола, як і св. Петро. Він один з Апостолів, що мав високу освіту та з народження був громадянином Римської імперії. Сам Ісус Христос у чудесний спосіб його навертає і покликає бути апостолом в дорозі до Дамаску. Св. Апостол Павло спочатку переслідував перших християн, оскільки був вихований, як шляхетний рабін. По дорозі в Дамаск, він дивом осліп і почув Голос Божий. Після цього згодом до нього повернувся зір і він покаявся. Можна сказати, що Св. Ап. Павло зробив найбільше серед апостолів у поширенні християнства на захід. Після усвідомлення та навернення він серцем і душею стає ревним і мужнім апостолом Христа. "Павло був вовком — каже св. Іван Золотоуст — і став ягням. Був терням і став виноградом. З ворога став другом, з бур'яну — хлібом... Хулитель став богословом, гонитель — благовісником, мучитель — керманичем, зрадник — сподвижником" (Про Святих 12-ох Апостолів).

У своїй апостольській праці св. Павло визначився наполегливим характером, великою силою волі та стальним духом. Він день і ніч, безбоязний проповідник правди св. Євангелія. Його безмежна любов Христа не знає перешкод, не знає труднощів, ніколи не ставить границь жертві. Вона відбуває великі місійні подорожі, вона організує нові Церкви, вона завжди готова на муки і смерть за Христа.

Апостол народів не тільки знаменитий проповідник, добрий організатор, але й визначний богослов і письменник. Від нього маємо 14 листів, писаних до різних Церковних общин чи осіб, де ясно викладає Христову науку. Св. Павло віддав своє життя за Христа. Враховуючи той факт, що Св. Ап. Павло був громадянином Римської імперії – він був не розіп’ятий а обезголовлений мечем у Римі, 29 червня, згідно старого календаря. (12 липня – згідно нового) 65 або 67 року по Христі.

Їх культ у Св. Церкві

З огляду на їх превелике значення для св. Церкви, то їхній культ починається від їхньої смерті. Місця їхнього поховання в Римі були всім християнам добре відомі й зазнавали великої почесті. Їх культ стає загальний у IV ст.. у Східній і Західній Церквах. Імператор Костянтин Великий († 337), який в 313 році (Міланським едиктом) зробив християнство Державною релігією Римської імперії, збудував у Царгороді величний храм в честь 12-ти Апостолів, де імператор і похований.

Найдавніші церковні календарі вже мають в собі цей празник. Спочатку не всі Церковні общини святкували пам'ять св. Апостолів Петра й Павла в тому самому часі. Календар Фурія Філокала з половини 4-го ст.. має пам'ять Петра й Павла 29 червня (12 липня). Календар Полемія Сильвія († 455), єпископа міста Сіттен у північній Італії, день смерті Петра й Павла подає на 22 лютого. Антіохійський календарник з 4-го ст.. подає празник св. Петра 28 червня, а св. Павла 29 червня. Несторіяни обходять пам'ять обох Верховних Апостолів у другу п'ятницю після празника Богоявління. З проповіді на св. Петра й Павла св. Софрона Єрусалимського довідуємося, що 4-ий день після Христового Різдва у Єрусалимі був присвячений цим двом Апостолам, їх празник у Римі в 5-му ст., як свідчить папа Лев І († 461), мав навіть 8-денну тривалість.

Визначні Отці Церкви, як св. Іван Золотоуст, св. Августин, св. Амбросій і інші полишили нам гарну творчість в честь св. Апостолів Петра й Павла. Найбільше проповідей у їхню честь має св. Іван Золотоуст. Тут згадаємо: "Рим має двоє світлих очей — каже він — це тіла тих св. Апостолів. Не так ясне небо, коли сонце розливає свої проміння, як світлий город римлян, що освітлює всі кінці всесвіту тими двома світлами". Петро — це початок правої віри, великий священнодіяч Церкви, наставник християн, скарб вишніх сил, апостол наділений честю самим Христом. Павло — великий проповідник правди, похвала всесвіту, небесний чоловік і земний ангел, слава Церкви; орел, що вознісся до неба, ліра св. Духа... Павло й Петро — церковні світила, що кожного дня просвічують Церкву, скарбники св. Духа, просвітителі всесвіту, посуди благодаті, тлумачі св. Трійці, просвітителі Божественного слова... Колони Церкви, великі просвітителі всесвіту".

На основі проповідей св. Івана Золотоуста службу на цей празник склали святі Андрій Критський, Іван Дамаскин, Косма Маюмський і інші. Головний зміст служби празника Петра й Павла це їх значення для Христової Церкви, їхня ревність та їхня посвята й жертва. На стиховні Малої Вечірні читаємо: "Петре, основа Апостолів, каменю Христової віри, християн початок... Павле, проповіднику народів, опікуне християн, просвітителю всесвіту, голосні уста Христа живого Бога .. Петре, верховний учень; Павле, ідеал Апостолів". 

Наступного дня після празника св. Апостолів Петра й Павла, 13 липня Східна Церква відмічає пам'ять усіх Христових Апостолів. В науці на цей день св. Іван Золотоуст ось так славить св. Апостолів: "Ви — непохитні колони правдивої віри, слава Церкви, скіпетри царства... Тут Петро навчає Рим, там Павло проповідує світові. Андрій навчає мудреців Греції. Симон приводить варварів до Бога. Тома хрещенням вибілює ефіопів. На престолі Юдеї Ап. Яков. Олександрія припадає до трону Марка. Лука й Матей пишуть Євангелія. Іван провидець, як за життя так і по смерті має у своїй опіці місто Ефез. Варфоломей учить лікаонійців стриманості. Филип чудом спасає Єрапіль. Сам їхній прах і в гробницях безсмертний. Тепер вони слуги, а потім засядуть як судді світу".

Св. апостол
ПЕТРО

Св. апостол
ПАВЛО

Базиліка Св. Петра
в Римі

Базиліка Св. Павла
в Римі

АКЦІЯ!

50 коп.

Промінь Любові № 7, Липень 2004, Стаття № 3