Хрестопоклонна Неділя

"Хресту Твоєму поклоняємося, Владико, і святе Воскресіння Твоє славимо".

Час св. Великого Посту це час особливого внутрішнього й зовнішнього вмертвіння і покути. А тому що ця духовна боротьба триває довший час, то звичайно буває так, що перші дні чи тижні посту ми практикуємо його ревно й мужньо, але відтак помалу фізично й душевно вичерпуємося, знеохочуємося. Св. Церква, маючи на увазі неміч і нестійкість людської природи, ставить посеред посту перед нашими очима надзвичайно могутню спонуку до витривалої духовної боротьби, а нею є св. Хрест.

У третю неділю посту, це є в середпістя, св. Церква для ободрення і підкріплення нашого духа каже нам в особливіший спосіб почитати св. Господній Хрест. Звідси й назва цієї неділі: Неділя Хрестопоклонна.

Св. Хрест має нам пригадати безконечну Божу любов до нас, Христові страждання задля нас і наш обов'язок мужньо нести свій хрест щоденного життя. До всіх нас кличе Ісус Христос: "Коли хто хоче йти за мною, нехай себе зречеться, візьме щодня на себе свій хрест і йде за мною... Хто не несе свого хреста, і не йде слідом за мною — не може бути моїм учнем" (Лк. 9, 23 і 14, 27).

Духовне значення Хрестопоклонної неділі

Хрестопоклонна Неділя пригадує нам сильну зброю, що її має кожний християнин у боротьбі з ворогами за своє спасіння, а тією зброєю є св. Хрест. І якраз цієї неділі Хрест виступає перед нами, як знамено сили, знамено спасіння та знамено перемоги і тріумфу.

Подібно, як ті, що відбуваючи довгу й тяжку дорогу, чуються змучені, і коли знайдуть дерево багате в тінисте листя, трохи там відпочивають і наче відмолодившись, ідуть у дальшу путь, так і сьогодні, в часі посту й посеред прикрої дороги й подвигу, св. Отці посадили життєдайний Хрест, щоб дав нам відпочинок і прохолоду та щоб нас утомлених зробив мужніми й легкими до дальшого труду... Або, коли надходить цар, то найперше несуть перед ним його знамена й берло, а відтак він сам приходить, тішиться і радіє, а з ним радіють його піддані, так і Господь наш Ісус Христос, який бажає показати нам свою перемогу над смертю і славне явління у дні Воскресіння, посилає наперед своє берло, царське знамено — животворний Хрест, що наповняє нас радістю і прохолодою та приготовляє нас, оскільки це можливо, приняти і самого Царя та славити світлого Переможця... 

Обряд почитання Св. Хреста

В цю неділю буває на утрені врочисте поклоніння Св. Хрестові в такий спосіб:

Гарно квітами прибраний св. Хрест виноситься по вечірні з захристії на престіл. Наступного дня на утрені в часі Великого Славословія священик бере св. Хрест з пре-стола, кладе його собі на голову, виносить на середину церкви і ставить на тетраподі. Тепер співають тропар "Спаси, Господи...", і після нього співають тричі "Хресту Твоєму..." і за кожний раз роблять усі доземний поклін. В часі співу хресних стихир усі побожно цілують св. Хрест. Ось одна зі стихир, що їх співається при почитанні св. Хреста: "Прийдіть, вірні, поклонімся животворному дереву, на якім Христос Цар слави, добровільно руки простерши, підніс нас до первісного щастя, що його перед тим через розкіш украв ворог і спричинив наше прогнання від Бога. Прийдіть, вірні, поклонімся дереву, яким ми вдостоїлися розтрощити голови невидимих ворогів. Прийдіть, усі країни народів, і Господній Хрест піснями звеличаймо: Радуйся, Хресте, упавшого Адама досконале спасіння, Тобою величаються наші найвірніші царі, бо Твоєю силою сильно перемагають ізраїльських людей. Тебе сьогодні ми християни зі страхом цілуємо, на Тобі розп'ятого Бога славимо, кажучи: Господи, розп'ятий на хресті, помилуй нас, бо Ти благий і чоловіколюбець".

Цього дня замість "Святий Боже" співаємо на Літургії "Хресту Твоєму..." Цю пісню в честь св. Хреста ще відтак співаємо по кожній відправі через цілий тиждень аж до п'ятниці і при тім поклоняємося св. Хрестові та побожно Його цілуємо

Справді, Хрестопоклонна Неділя вчить нас розуміти превелике значення св. Хреста для нас не тільки в часі посту, але і для нашого цілого життя. Ця неділя показує нам, що де Хрест, там сила, там перемога, там спасіння і там запевнене Воскресіння до вічного щасливого життя.

Для більшої заохочення до почитання і любові св. Хреста часто пригадуймо собі на ті глибокі думки, що вийшли з уст великого почитателя св. Хреста св. Єфрема Сиріянин (†373):

Хрест — воскресіння мертвих.
Хрест — надія християн.
Хрест — жезл хромих.
Хрест — потіха бідних.
Хрест — скинення гордих.
Хрест — надія безнадійних.
Хрест — кермо для плаваючих.
Хрест — пристань для гонених бурею.
Хрест — батько для сиріт.
Хрест — потіха для терплячих.
Хрест — охоронець для юнаків.
Хрест — слава для мужчин.
Хрест — вінець для старців.
Хрест — невинність для дівиць...
Хрест — хліб для голодних і джерело для спрагнених...

Тож кладімо животворний Хрест на чоло, на очі, на уста і на свої груди... Ні на одну годину, ні на один момент не оставляймо Хреста та без Нього нічого не робім, але чи спимо чи встаємо, чи працюємо, чи їмо чи п'ємо, чи йдемо в дорогу, чи плаваємо по морю, чи переходимо ріки — всі свої члени ми повинні оздобляти животворним Хрестом".

Обряд почитання Святого Хреста

АКЦІЯ!

50 коп.

Промінь Любові № 3, Січень 2004, Стаття №6