Послання Святішого Отця Йоана Павла II на Великий Піст 2005 року

Дорогі брати і сестри!

Великий Піст щороку приходить до нас як час, сприятливий для посиленої молитви та покути, відкриваючи серця на покірне прийняття Божої волі. У цьому часі для нас корисна духовна дорога, яка є приготуванням до нового переживання великої таємниці смерті й воскресіння Христа, насамперед через уважніше слухання Божого Слова та великодушніше практикування посту, завдяки чому ми можемо щедріше прийти на допомогу ближньому в його потребах.

Цього року прагну запропонувати вам для роздумів дуже актуальну тему, яку чудово ілюструють ці рядки з Книги Второзаконня: "В тому бо полягає твоє життя й твоє довголіття". Ці слова Мойсей скеровує до народу, щоб заохотити його укласти заповіт з ЯГВЕ в країні Моав, "щоб жити на світі тобі і твоєму потомству, любивши Господа, Бога твого, слухавшись Його голосу та прихилившись до Нього". (Втор. 30, 19-20). Згідно з біблійним баченням, дожити до зрілого віку є знаком благословення та прихильності Всевишнього. Довголіття ж є особливим Божим даром.

Я хочу заохотити до роздумів над цією темою під час Великого Посту, щоб поглибити розуміння ролі, яку мають відігравати в суспільстві та Церкві люди похилого віку, а Тим самим скерувати дух до сердечного прийняття, яке їм завжди належить виявляти. У нинішньому суспільстві - зокрема завдяки заслугам науки та медицини - ми бачимо, що людське життя стає довше, і внаслідок цього зростає число старших людей. Це створює необхідність звернути особливу увагу на світ, так званого, старшого віку, аби допомогти його членам повністю використо¬вувати свої можливості, служачи цілій спільноті. Турбота про старших, особливо тоді, коли вони пережи¬вають важкі хвилини, має лежати на серці всім вірникам.

Життя людини є цінним даром, його належить любити й захищати в кожній заповіді. Заповідь "Не вбивай" ставить вимогу шанувати та підтриму¬вати життя від зачаття до природного кінця Ця заповідь має бути виконана нами також у часі хвороби й тоді, коли занепад сил зменшує здатність людини бути самостійною. Якщо про¬цес старіння є прийнятий гідно, у світлі віри, він може стати цінною нагодою для кращого розуміння таємниці хреста, яка надає повного сенсу людському життю.

Із цього погляду людині похилого віку потрібні розуміння й допомога Хочу висловити тут подяку всім, хто докладає старань, щоб відповісти на ці потреби, а також заохочую інших людей доброї волі користуючись із нагод, які дає період Великого Посту, намагайтесь зробити в цій справі і свій особистий внесок.

Це дозволить дуже багатьом людям похилого віку уникнути відчуття, що вони є тягарем для спільноти, а інколи - і для власних родин; перебування в самотності виставляє їх на спокусу замкнутості та зневіри.

Треба дбати про розвиток у громадській думці, що старші люди завжди становлять цінність, якою треба дорожити. Обов'язковим у зв'язку з цим є збільшення економічної допомоги та законодавчих ініціатив, завдяки яким вони не будуть виключені із суспільного життя.

Більша частина вільного часу, який є в розпорядженні старших людей у цей період життя, дає їм можливість поміркувати над важливими питаннями, які раніше були, можливо, занедбані через невідкладні справи або сприймалися, як другорядні. Свідомість, що остання межа близько, схиляє старшу людину зосередитись на тому, що є суттєве, й цінувати те, чого не нищить час. Великий Піст через свій потужний заклик до навернення та солідарності провадить нас цього року до зосередження уваги на цих важливих питаннях, що стосуються всіх.

Дорогі браття і сестри, в час Великого Посту, підтримувані Божим словом, замислюймося над тим, як важливо, щоб кожна спільнота з доброзичливим розумінням підтримувала тих, хто старіє. А крім того, треба привчатися думати про таємницю смерті з довірою, щоб остаточна зустріч із Богом відбулася в умовах внутрішнього спокою, при свідомості, що прийме нас Той, Хто "створив нас в утробі матері" (Пс. 139, 13), й до того ж "на Свій образ і подобу" (Бут. 1, 26).

Нехай Пречиста Діва Марія, наша Провідниця на великопосній дорозі, провадить усіх вірників, а зокрема старших осіб, до щоразу глибшого пізнання Христа, котрий помер і воскрес, і котрий є остаточним сенсом нашого буття. Нехай Вона, Мати Божого Сина, разом зі святими Анною та Йоакимом, заступаються за кожного з нас "нині і в годині смерті нашої"!

Усім уділяю мого благословення!

АКЦІЯ!

50 коп.

Промінь Любові № 3, Березень 2005, Стаття № 1