Випуск №6, СТАТТЯ №1

 З Апостольського послання ROZARIUM VIRGINIS MARIAE Святішого Отця Івана Павла II до єпископів, духовенства і вірних

Про Святу Вервицю

На початку двадцять п'ятого року мого Понтифікату доручаю це Апостольське Послання чуйним долоням Марії Діви, духом впокорюючись перед її образом в чудовому санктуарії, збудованому для Неї блаженним Варфоломієм Лонго, апостолом Вервиці. З радістю вимовляю його зворушливі слова, якими він закінчує Супліку до Цариці Святої Вервиці: "О, блаженна Вервице Марії, солодкий ланцюгу, що ти єднаєш нас з Богом; узи любові, які єднають нас з Ангелами; вежо порятунку від напастей пекла; безпечний проте в морській катастрофі! Ми вже ніколи тебе не покинемо. Ти будеш утіхою нам у годину смерті. Тобі останній поцілунок гаснучого життя. А останньою нотою наших уст буде Твоє солодке ім'я, о Царице Вервиці з Помпеї, о дорога наша Мати, о Пристановище грішників, о Володарко, Потішителько зажурених. Будь завжди благословенна, сьогодні і завжди, на землі і в Небі".

Щоб Вервицю можна було вповні назвати скороченим змістом Євангелія, після пригадування Втілення і прихованого життя Христа (Радісні таємниці) й перед тим, як затриматися над стражданнями (Страсні таїнства) і тріумфом Воскресіння (Славні таємниці), потрібно розважати також над певними моментами публічної діяльності, які мають особливу вагу (Таємниці світла). 

Розподіл в часі

Згідно з нинішньою практикою понеділок і четвер присвячують Радісним таємницям, вівторок і п'ятницю - Скорботним, середу, суботу й неділю - Славним. Куди включити Таємниці світла? Зважаючи на те, що Славні таємниці повторюються два дні поспіль, а субота є днем, який має традиційно марійне забарвлення, видається слушним перенести на суботу друге за тиждень розважання Радісних таємниць, в яких присутність Марії є виразніша. Тоді четвер залишається вільний саме для розважання над Таємницями світла.

Проте ця вказівка не повинна обмежувати належної свободи особистого та спільнотового розважання, якщо брати до уваги духовні та душпастирські потреби, а передовсім літургійні дати, які можуть сприяти відповіднішому пристосуванню. Це є справою величезної ваги, щоб Вервицю розуміли і переживали як дорогу споглядання. Завдяки їй, як доповненню того, що звершується в Літургії, тиждень християнина, зосереджений на неділі, дні Воскресіння, стає дорогою через таємниці Христа, а Він об'являється в житті Своїх учнів як Господь часу та історії.

Таємниці світла

Переходячи від дитинства і життя в Назареті до проповідування Ісуса, споглядання веде нас до тих таємниць, які можна назвати Таємницями світла. Насправді все таїнство Христа - це є світло. Він є «Світло світу» (Йн. 8,12). Проте цей вимір особливо виділяється в роки проповідування, коли Він проголошує Євангеліє Царства. Прагнучи вказати християнській спільноті на п'ять знаменних моментів таємниць, «повних світла» - цього періоду життя Христа, зважаю, що ними можна слушно вважати:

1. Його Хрещення в Йордані;
2. Об'явлення Себе на весіллі в Кані Галилейській;
3. Проповідування Царства Божого і заклик до навернення;
4. Переображення на горі Тавор;
5. Встановлення Євхаристії, яка є сакраментальним вираженням пасхального таїнства.

Кожна з цих таємниць є об'явленням Царства, яке вже прийшло в особі Ісуса. Таємницею світла є передовсім Хрещення й Йордані. Тут, коли Ісус сходить до води як невинний, Той, Хто прийняв на Себе гріх за нас (пор. 2 Кор. 5,21), відкривається Небо і голос Отця проголошує Його улюбленим Сином (пор. Мт. 3,17 і пар.), а Святий Дух сходить на Нього, щоб покликати Його до майбутньої місії. Таємницею світла є початок знаків у Кані (пор. Йн. 8, 1-12), коли Христос, завдяки Марії, першій з віруючих, перетворює воду і відкриває серця учнів до віри. Таємницею світла є Христове повчання, під час якого Він проповідує прихід Царства Божого і закликає до навернення (пор. Мр. 1, 15), відпускаючи гріхи тим, хто підходить до Нього з довірою (пор. Мр. 2,3-13, Лк. 7,47-48) і даючи початок таємниці милосердя, яку Він сам реалізуватиме аж до кінця світу, зокрема через доручене Церкві Таїнство Примирення. Таємницею світла в повному значенні цього слова є Переображення, яке, згідно з Традицією, сталося на горі Тавор. Обличчя Христа пломеніє славою Божественності, коли Отець визнає Його перед захопленими Апостолами, закликає їх слухати Його (пор. Лк. 9, 35 і пар.) і готує їх до переживання з Ним болючого часу страждань, щоб вони дійшли з Ним до радості воскресіння і життя, переміненого Святим Духом. І нарешті, Таємницею світла є встановлення Євхаристії, в якій Христос зі Своїми Тілом і Кров'ю під виглядом хліба і вина стає поживою, аж до кінця даючи свідчення Своєї любові до людей (Йн. 13,50), заради спасіння яких Він віддав Себе в жертву. У цих таємницях, за винятком Кани, присутність Марії залишається прихована. В Євангеліях лише кілька разів згадується її принагідна присутність у той чи інший момент Ісусового навчання і нічого не сказано про те, чи була Вона у Вечернику під час встановлення Євхаристії. Проте її роль у Кані Галилейській видима впродовж всієї Христової дороги. Об'явлення, дане під час хрещення в Йордані безпосередньо Отцем, яке озвалося луною в Йоані Хрестителі, знаходимо на її устах у Кані і Воно стає великим материнським нагадуванням, скерованим до Церкви всіх часів: «Що лиш скаже вам, — робіть» (Йн. 2, 5). Таке нагадування добре вводить у слова і знаки Христа під час Його проповідування, становлячи марійне тло для всіх Таємниць світла.






АКЦІЯ!


Вам подобається образок ???

Ви можете замовити його через Інтернет!


50 коп.


Промінь Любові № 6, Червень 2004, Стаття № 1

Надрукувати цей текст?




Новости ХМАО, городов округа,
Hosted by uCoz