Візії преподобної Марії з Агреди

Преподобна слуга Божа Марія від Ісуса, або, як ще її часто називають, Марія з Агреди мала надзвичайний дар бачити, чути й розуміти. містичні таємниці Неба, красу й велич плодів рук Господніх.

Побачити створення світу, стати свідком створення Ангелів і падіння Люципера, спостерігати за Адамом та Євою аж до їхнього гріхопадіння, чути чарівний голос крихітної новонародженої Марії у домі щасливих батьків Йоакима й Анни ось та ласка Всевишнього преподобній Матері Марії з Агреди. І хоча з тих пір минуло майже чотири століття, її "Містичне Місто Боже" стало ще більш актуальним сьогодні аніж тоді, у далекому романтичному та пишномовному сімнадцятому столітті.

Сьогоднішньому небайдужому читачеві "Містичне Місто Боже" стане особливо в пригоді. Кожен, хто шукає милосердя - знайде його в цьому Місті. Хто сумний і обтяжений - потішений буде, хто недужий — зрозуміє таємницю одужання. Той, кого переслідує злоба світу, — матиме в Ньому притулок і порятунок, полюбить Його та замешкає у Ньому навіки. Це дивовижне Місто Боже! А ім'я Йому - Марія. Пречиста. Непорочна. Діва Марія. Все, що у Творця було найкращого, найблагороднішого, найчистішого Він віддав їй. "Містичне Місто Боже" стверджує те, що Богородиця співпрацювала з Ісусом у трудах Відкуплення, невідступно перебувала біля Свого Сина. Навіть, коли не могла зробити це фізично, спілкувалася з Ним через містичне бачення. Так було на Оливній горі, коли апостоли Петро, Йоан та Яків поснули, а наш Господь невимовно страждав, вкриваючись кривавим потом. Його самотнє Серце потребувало підтримки, але від сплячих Апостолів Він її не дістав, хоча тричі наближався до них. І коли здавалося, що Серце Богочоловіка не витримає болю та розпуки, - у таємничо-містичний спосіб прийшла Мати Марія - Його сила, Його твердиня, земна домівка, непереможна радість і незгасаюча ніжність. Ісусові сили відновилися. Ще мить - і наш Господь відважним та твердим кроком ішов назустріч зрадникові Юді...

Кожен удар на Тілі Ісуса Богородиця відчувала на Собі так само, як і її Син. Його скривавлене Тіло ставало її скривавленою Душею. Коли Вона дивилася на розпинання Сина, біль від цвяхів так само розколював їй долоні, дістаючи вістрям самого Серця... Подібно до Сина Богородиця після Свого Успіння три дні лежала в усипальниці і так само, як Ісус воскресла на третій день. Господь підняв Богородицю з мертвих тої самої пори і в ту саму годину, коли Сам воскрес.

Наша Небесна Матінка стала Посередницею між Серцем Всемогутнього Бога і серцем слабкої людини та Заступницею - бо молитвами Своїми стримує гнів Божий.

Я бачила великий таємничий знак на Небі та надзвичайно гарну жінку, короновану зірками, одягнену в сонце і з місяцем під стопами. Ангели, промовили до мене: "Оце та благодатна Жінка яку бачив св. апостол Йоан у своєму об'явленні. В Ній установлені та запечатані чудесні таємниці Спасіння людства". Мені були показані численні і великі чуда, запевняю вас, що в смертному житті ні яка людська істота нездатна їх зрозуміти.

Іншим разом Господь Бог показав мені гарну драбину з численними щаблями. Оточували її багато ангелів. Вони ступали і сходили по ній. Могутній Бог сказав мені: "Це таємнича драбина Якова, шлях до Бога і Брама до Неба. Якщо проживеш своє життя так , що Я не знайду у тебе нічого такого, за що Я міг би тебе покарати, то по цій драбині зійдеш до Мене". Ці слова посилили моє прагнення, зміцнили мою волю, мій дух. Я зробила Господу багато обітниць і твердо вирішила відректися від усього земного та присвятити ціле своє життя Божій Любові. Всевишній сказав мені: "Хочу, щоб ти ввійшла на цю драбину, та через ворота увійшла до пізнання Моєї доскональності, Моєї суті, — отож стань на драбину і прийди до Мене!"

Мені здавалося, що підіймаюся тою драбиною і бачу найбільше з усіх чудес - зразок чеснот та найбільшу святість, яку коли-небудь сотворила рука Всемогутнього. На вершині драбини я бачила Володаря над володарями і Царицю Неба - всіх часів. Мені наказали, що я, допущена до цих високих таємниць, поважала Всемогутнього Бога, хвалила Його і прославляла, і також з цього я зрозуміла, що я повинна все це описати і звернути особливу увага та три речі:

По-перше: вічному Богу належить глибока шана. Кожна створена Ним істота повинна бути покірною та смиренною перед Ним..

По-друге: людський рід, який забув про дорогу Спасіння, має задуматися над тим, що своїм Спасінням усім завдячує Своїй Цариці пречистій Діві Марії - Матері доброти.

Пресвята Діва Марія сказала мені так: "Моя доню, світові дуже потрібна ця наука, бо він не має покірної шани, яку повинен мати до Всемогутнього Господа. З цього незнання плодиться зухвальство, недбалість і люди навіть не шукають дороги Спасіння і не вміють скористатися із поданого їм Божого світла.

Ці та інші науки дали мені Всемогутній Бог і Цариця Неба, повідомляючи Свою волю. Я зрозуміла, що не можна відкладати виконання волі Всевишнього, опису життя Святої Цариці Пречистої Діві Марії - Матері доброти, на пізніше, оскільки Бог повідомив мені, що саме тепер для цього відповідна пора. Всемогутній сказав до мене також такі слова: "Моя доню! Коли Я послав на землю Свого Єдинородного Сина, на світ; залишилось небагато людей, які Мені ще служили. Люди забули хто є Дорогою, Правдою і Життям і потрапили в темноту, низько пали, кидаючись з однієї безодні в іншу, аж доки цілком не впали в гріх. Від часу, коли Я створив світ та коли згрішив перший чоловік і аж до тих днів, коли Я давав закони Мойсею, люди не дотримувалися тих законів і помножували гріхи, через що все більше віддалялися від дороги правди й світла, потрапляючи в цілковите збайдужіння. Незважаючи на це, зі всією Батьківською любов'ю послав Я людям вічне Спасіння - свого Єдинородного Сина, виявляючи їм своє милосердя. Світ обтяженим гріхами заслужив осудження!. Надходить година, Я об'явлю Свій гнів, Мою справедливість.

Насамперед покажу Своє милосердя, бо любов Моя не має меж, хоча зараз світ знаходиться в найгіршому стані від часу Втілення Слова, а люди мало турбуються про своє спасіння і не шукають його. Зроблю це тепер, коли наближається кінець існуючого світу, коли сонце часу хилиться до заходу, западає темна ніч для осуджених, а для справедливих сходить вічний день.

Тепер, коли так багато смертних погрузли в темноті, несвідомості й гріху, а справедливі терплять утиск і Божі діти зносять насмішки. Тепер хочу всім відкрити ворота, щоб крізь них увійшли до Мого милосердя. Хочу освітити їм дорогу в темряві сліпоти; хочу вказати їм певний спосіб, який дозволить їм знову здобути Мою ласку. Будуть щасливими ті, які знайдуть цей спосіб; благословенними ті, котрі пізнають його вартість; багатими ті, хто відкриє, цей скарб. Хочу, щоб люди пізнали Богородицю як посередницю в їх порятунку, бо Вона в Своєму лоні дала життя Вічному Богу. Бажаю об'явити багато чудес, здійснених в Матері вічного Слова, які донині не були виявлені для людей. На початку заснування церкви Я не хоті в об'являти тих чудес, бо приховують вони в собі такі глибокі таємниці, що віруючі зайнялись би їхнім обговоренням, замість того, аби поширювати та зміцнювати віру, проповідуючи Євангелію. В часи, коли завіти і віра у Втілення та Спасіння ледве запустили коріння в душах людей, нові чудесні таємниці могли б викликати сумніви й недовіру. Тому сказано під час Тайної Вечері до апостолів: "Ще багато маю вам розповісти, але тепер цього ще не можете усвідомити". Ці слова стосувалися усього світу, нездатного повірити в таємниці Матері, доки віра у Сина не була утверджена, а Його Заповіді - обґрунтовані.

Т е п е р, однак, виникла така потреба, і саме вона заохочує Мене до об'явлення цих таємниць ще більше, ніж готовність світу до їх прийняття. Якби всі люди хотіли подобатися Мені своїм бажанням пізнання тих чудес, котрі містить у Собі Богородиця - Мати Доброти, а також якби всі старалися здобути Її ласку, - світ знайшов би порятунок. Отож, хочу розказати людям про повне таємниць Місто Прибіжища - Богородицю: а ти опиши про життя Пресвятої Діви Марії. щиру й вірну правду Той, хто має вуха - нехай слухає! Хто має спрагу, - нехай прийде до тієї живої води! Хто прагне світла, — нехай іде за ним до кінця!

Такі слова промовив до мене Всевишній.

АКЦІЯ!

50 коп.

Промінь Любові № 1, Січень 2006, Стаття № 4