Священство – священик та його обов’язки

У Святому Євангелію є гарна і зворушлива сцена, коли Ісус Христос після свого воскресіння, на березі Генезаретського озера, тричі запитав апостола Петра, чи він Його любить. І на потрійну заяву любові Петра, Христос тричі сказав до нього: «Паси мої ягнята, паси мої вівці» (Ів. 21:16). І згідно цього при свяченнях єпископами священиків Ісус Христос доручає пасти Його ягнята і Його вівці. І як це видно зі сцени з апостолом Петром, тою мірою любові священика до Христа, має бути його ревність і старання про спасіння душ. Одна з найстарших християнських ікон, що знаходиться у римських катакомбах - це ікона Доброго Пастиря. Тут Христос представлений як добрий Пастир поміж своїми овечками або як на своїх раменах несе загублену овечку. Христос хоче, щоб так, як Він, так і Його священики були добрими пастирями. Звідси його почесна назва: душ-пастир. Обов’язки священика – душ-пастиря найкращі обов’язки на землі, але й найважчі, та їх нагорода велика в небі.

І. Обов’язки душпастиря - найкращі обов’язки

1. З огляду на доручену працю.

Ісус Христос покликав священиків до високого святого завдання на землі, щоб спасати людські душі, за які Він віддав своє життя на хресті. У справі спасіння душ кожний священик покликаний, щоб бути Христовим помічником, заступником, другим Христом.

«Я не вірю, - каже св. Іван Золотоустий - щоб міг спастися той, хто нічого не робить для спасіння ближніх».

2. З огляду на засоби.

До успішного виконування душ-пастирської праці Христос дає священикуі найкращі засоби, що ними є: проповідь, святі Тайни та катехизація.

а) Боже слово - проповідь. Це обов'язок священицького стану, доручений самим Христом. Як до апостолів, так і до священиків Христос каже: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи... Навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав» (Мт. 28:19-20). Св. апостол Павло в листі до свого учня Тимотея пише: «Проповідуй слово, наполягай вчасно і невчасно, картай, погрожуй, напоумлюй із усіею терпеливістю та наукою» (2 Тим. 4:2). «Горе мені, коли б я не проповідував Євангелія» (1 Кор. 9:16).

Про значення проповіді св. Іван Золотоустий каже: «Крім діл залишаеться ще один спосіб лікування: Навчання словом... Чи треба припекти чи відтяти, необхідно вжити слово. Якщо воно нічого не допоможе, то і все інше надаремно». Митрополит Андрій Шептицький говорить: «Проповідь е першим обов'язком священика і вона накладає на нього обов'язок святого життя... Такою е віра людей, якою е проповідь священиків» (Про гідність священика).

б) Святі Таїнства. Священик є управитель святих Таїнств Божих. Через святу тайну Хрещення він вчиняє немовля Божою дитиною і членом святої Церкви. У святій тайні Покаяння він в імені Христа відпускає гріхи і привертає каяннику Божу ласку. На святій Літургії він подає вірникам Пресвяте Христове Тіло і Кров під видом хліба і вина. Він благословляє молодят у святій тайні Подружжя на дорогу життя.

в) Катехизація дітей. Слуга Божий митрополит Андрій Шептицький в особливий спосіб доручає і наказує священикам навчати дітей катехизму. «Не вважаю добрим священиком того, - каже він - в селі якого діти не знають катехизму. Катехизація дітей - це перший і рішуче найважливіший обов'язок душ-пастиря. Не можна собі достатньо з'ясувати того, як важливою е наука катехизму для дитини на ціле її життя. Одне слово з Божої науки, сказане ревним катехитом, може зробити таке враження і вплив на розум і на серце дитини, яке не вдасться затерти до старості. Цілий напрям життя, найосновніші поняття життя, усі чесноти християнина, а звідти й ціла вартість його праці, залежить від того, чи він замолоду перейнявся наукою віри. Священик, навчаючи дітей релігії, працюе над найкращим і найбільшим ділом, над яким лише людині дано будь-коли працювати» (Наука катехизму).

Відомий німецький єпископ Кеттелер влучно каже: «Катехизм е для всіх станів, для кожного віку дороговказом через блудні дороги життя до неба, посудиною на хліб життя. Тому катехизм повинен бути в кожній родині першою, найважливішою і багатовживаною книжкою, з якої користае кожна особа».

II. Обов’язки священика - найважчі обов’язки

«Ведення душ, - каже св. Григорій Богослов - це мистецтво понад усі мистецтва, і знання понад усяке знання». Обов’язки священика-душпастиря не тільки найкращий на землі, але й найважчі обов’язки з огляду на велику відповідальність перед Богом, перед Церквою і перед власним сумлінням, з огляду на вимоги вірників до священика і на хрест - жертву священика.

1. Велика відповідальність.

Тут йдеться про найважливішу справу на землі - про Божу славу і спасіння безсмертних душ. Ти пастир? - запитує св. Василій Великий, і відповідає:

«Отож, вважай, щоб не занедбав того, що до пастиря належить! Те, що заблукало, приведи назад, перев'яжи зраненого, вилікуй хворе». А св. Іван Золотоустий каже: «Коли пастух втратить вівці або через хижих вовків, або напад грабіжників, або через заразу, або яку іншу причину, то можливо, що він ще може надіятися на якесь прощення від власника стада, - однак той, кому доручені душі, і кому віддане старання про розумне Христове стадо, то він через загибель таких овець завдає не матеріальну шкоду, а шкодить власній душі, тому то й обов'язок його набагато важливіший і важчий» (Про священство).

2. Стан душпастиря накладає великі обов'язки.

Добрий душ пастир має вести й навчати свої овечки не тільки словом - проповіддю, але також ділом і прикладом.

а) Душ пастир має бути всім для всіх. Головною засадою життя і праці душ пастиря повинна бути засада апостола Павла, який каже: «Для всіх став я всім, щоб конче деяких спасти» (1 Кор. 9:22).

Св. Василій Великий запитує: «Якими мають бути згідно Святого Письма ті, яким довірена проповідь Євангелія?» - і відповідає: «Апостолами й слугами Христа, і вірними господарями Таїнств Божих... Проповідниками небесного царства... Образом і законом побожності... Вони повинні бути оком у тілі... Вони - пастирями Христових овець... Вони - лікарями, що з великим співчуттям лікують недуги душ... Вони - батьками і годувальниками своїх дітей... Вони - помічниками Бога, які віддали себе цілих за Церкву в самих ділах достойних Бога... Вони - садівниками, що насаджують Божі вітки... Вони - будівниками Божого храму» (80 М. Пр, гл. 12-21).

б) Він – душ пастир ділом. Священик найперше має знати своїх овечок, щоб міг сказати за Христом: «Я - добрий пастир, і знаю своїх, і мої мене знають» (Ів. 10:14). Для цієї мети він часто відвідує своїх парафіян. Особистий контакт душ-пастиря зі своїми вірниками - це один з вічних засобів тримати людей при вірі, Церкві й народі. Вірники радіють, якщо парох ними цікавиться. Ось приклад:

В одній парафії парох зауважив, що один з його парафіян не був у неділю на Службі Божій. Не знаючи, що сталося, парох іде, щоб його відвідати. Він радо приймає священика і думає, що священик має йому щось сказати. А священик думає, що він може запитає його, чому він прийшов. Тим-то, ні один, ні другий не діткнувся тієї справи. На відході парафіянин каже до священика: «Отче, ваші відвідини - це для мене добра проповідь. Хочу вас запевнити, що в наступну неділю я вже буду в церкві».

Добрий душ пастир відвідує хворих, бідних, опущених у парафії і, по змозі, їм допомагає. Добрий пастир дбає про церковні товариства та ними опікується. Він ревно дбає, щоб його вівці мали постійно добрий духовний корм, що ним є релігійна, культурна, виховна, народна преса. Найкраще слово в церкві скоро забувається; це перехідна пожива, а добра преса - духовна пожива і постійний місіонер у хаті. Добра преса - це необхідний співпрацівник пароха. Вона має силу добрих у вірі утвердити, захитаних укріпити, відпалих до Христа привернути, і заблуканих до Церкви привести.

в) Він - душ пастир прикладом. Латинське прислів'я каже: «Verba volant, exempla trahunt», - тобто: Слова літають, а приклади притягають. Життя душпастиря має бути відбитком життя Ісуса Христа. Все, що він навчає, вірники повинні бачити в його власному житті. До священиків стосуються Христові слова: «Ви - світло світу. Не може сховатись місто, що лежить на верху гори» (Мт. 5:14). Священик має так поводитися, щоб міг сказати до своїх вірних словами апостола Павла: «Отож благаю вас: Будьте моїми послідовниками» (1 Кор. 4:16). А в іншому місці він каже: «Будьте моїми послідовниками, як і я - Христа» (1 Кор. 11:1). Добрий приклад священика - це найкраща проповідь.

3. Жертва - хрест священика.

Жертва-хрест - це щоденний хліб кожного душ пастиря. Вона нерозлучна від звання священика. До священиків каже Христос:

«Не е учень понад учителя, ані слуга над пана свого» (Мт. 10:24). Про життя жертви душпастиря св. Іван Золотоустий говорить: «Добрий пастир, а такого саме бажає Христос, змагається в подвигах з великим числом мучеників, але мученик помер за Христа тільки один раз, пастир - якщо він такий, яким має бути - тисячу разів помирає за стадо. Він навіть кожного дня може помирати».

Велике й широке поле праці священика-душпастиря. Скільки добра може він вчинити для спасіння душ своїм словом, ділом, прикладом і цілим життям, але лихий священик може накоїти і багато зла, якщо не виконує своїх обов'язків. Великою заохотою для кожного священика хай буде архіпастир Господь наш Ісус Христос. Він сам каже до апостолів: «Приклад дав я вам, щоб і ви так робили, як оце я вам учинив» (Ів. 13:15).

Священики повинні ревно й сумлінно виконувати свої обов’язки доброго пастиря, щоб при кінці свого життя могли заслужити на похвалу й нагороду з уст самого Христа Господа: «Гаразд, слуго добрий і вірний. У малому ти був вірний, поставлю тебе над великим. Увійди в радість пана твого» (Мт. 25:21).

АКЦІЯ!

50 коп.

Промінь Любові № 7, Липень 2005, Стаття № 4