Випуск №5, СТАТТЯ №4, 2005

Наслідування Ісуса Христа - Філософія життя згідно Томи Кемпійського (Част. 3)

Про добру, тихомирну людину

Спочатку зроби мир у своїй душі і тільки тоді зможеш цей мир дати іншим. Тихомирна людина готова завжди допомогти ближньому. Пристрасна людина навіть добру справу може легко погубити та обернути на зло. Добра, тихомирна людина обертає усе на добро. Тільки той, хто домігся у своїй душі святого спокою, той нікого не буде підозрювати, а хто не має цього спокою, той завжди чимось не задоволений і не спокійний. Така людина ні сама не має спокою, ні іншим людям спокою не дає. Вона часто говорить такі речі, про які краще мовчати і залишає на потім термінові справи. Вона прискіпливо слідкує за тим, що повинні робити інші люди, а свої обов’язки занедбує. На самому початку подбай про себе – про свою душу і тільки після того переймайся ближнім своїм.

«Ти вмієш гарненько оправдати і прикрасити свої вчинки, а не хочеш перепросити інших, за свої вчинки!».

Було справедливіше, коли би більш критично ставився до себе, а не звинувачував постійно інших. Якщо хочеш, щоб люди тобі терпіли, навчись спочатку сам бути терпеливим. Завжди думай про те, як далеко ще тобі до правдивої любові й покори: вона не вміє ні на кого гніватися, ні нарікати, хіба тільки на себе самого. Не велика річ, перебувати між добрими та лагідними людьми, бо кожній людині цього хочеться. Але залишитися в тиші свого серця, в мирі і спокої з людьми прикрими, впертими, не порядними або з своїми противниками – це велика благодать, дуже похвальна та мужня справа. Весь наш спокій у цьому грішному світі має базуватися на покірній терпеливості. Хто краще вміє терпіти, той матиме більший мир у своїй душі. Той сам себе переміг і став приятелем Ісуса Христа та спадкоємцем Царства Небесного.

Про чисте серце і про правдиві наміри

Кожна людина може високо злетіти у своєму духовному житті на крилах правдивості та чистоти. Правдивість повинна бути у всіх твоїх намірах, а чистота у всіх твоїх почуваннях. Правдивість шукає Бога, а чистота Його знаходить. Коли серце твоє заспокоїться в Бозі, то у будь-якій добрій справі будуть усунуті всі перешкоди. Коли нічого іншого не шукатимеш, окрім волі Божої та добра ближньому, тільки тоді відчуєш справжню свободу для свого серця. Коли твоє серце стане чистим та правдивим – в кожному Божому створінні ти побачиш велич, мудрість та всемогутність Творця. Тільки тоді, коли твоє серце стане чистим і правдивим – відкриються перед тобою неосяжні простори твого духовного життя. «Який ти в серці – такий і в житті!»

Найбільшу радість – радість в Бозі, людина спроможна відчути тільки чистим серцем. Коли не спокійно та тривожно на душі, - то це не в наслідок чисельних твоїх проблем, а в наслідок нечистої твоєї совісті.

«Як гартується та змінюється залізо, у полум’ї вогню – так і людина, котра цілим серцем припадає до Бога, перемінюється на нову людину». Вона перемагає сама себе і Бог дає їй мужність, терпеливість і витримку на кожен день.

Роздумування над самим собою

Ми не можемо собі повністю довіряти, бо часто бракує нам ласки Божої та мудрості. Крихітку своєї віри – і ту губимо у житті через нашу недбайливість. Дуже часто навіть і не помічаємо, як наше серце засліплюється тимчасовими речами. Часто, коли робимо зло, не визнаємо цього і часто виправдовуємо його. Деколи непокоїть нас пристрасть, а ми думаємо, що це ревність та наполегливість. У інших людей ми часто осуджуємо дрібниці, а в собі не помічаємо тяжкі та смертельні гріхи. Ми досить хворобливо переносимо терпіння від інших людей і не помічаємо того, скільки мусять інші люди терпіти нам.

Якщо б ми добре і справедливо розглянули стан своєї душі – не осуджували би інших. Ми ніколи не станемо духовними і побожними, поки не перестанемо займатися чужими справами. Коли всіма своїми силами станеш слідкувати за собою, знаючи що Всевидюче Боже Око слідкує за тобою – тоді чужі справи перестануть тебе турбувати. Остерігайся світської журби і осягнеш багато для своєї душі. І навпаки багато втратиш коли полюбиш або прив’яжешся до якоїсь земної речі або справи. Ніяка річ або справа, нехай не буде для тебе ані велика, ні висока, ні гарна, ні мила окрім єдиного Бога. Душа, котра дійсно любить Бога, відкидає все те, що не є від Бога. Один тільки Бог – Вічний і неосяжний, є потіхою для душі і правдивою радістю для серця.

Про радощі чистої совісті

Нехай твоя совість буде завжди чистою і ти завжди будеш радісним. Чиста совість спроможна дуже-багато перенести і серед найбільших прикростей вона залишиться радісною. Нечиста совість, завжди боязка і не спокійна. Коли твоє серце не докорятиме Тобі, – будеш мати спокійний сон. Радій тільки тоді, коли зробиш добро! Лихі люди не мають правдивої радості і спокою серця, бо «для безбожних нема спокою, каже Господь» (Іс. 57,21).

Коротка та слава, яка походить від людей. З світською славою в парі йде смуток. Слава добрих людей полягає в чистоті їх совісті. Радість праведних, існує заради Бога і в Бозі. Ця радість правдива! Хто бажає правдивої і вічної слави, той не дбає про дочасну, а хто шукає земної слави, цим самим доказує, що не прагне небесної слави. Той має святий спокій у серці, кого не хвилюють ні людська похвала, ані людська догана. Не слід вважати себе за більшого, ніж ти є перед лицем Божим. Коли звернеш увагу на своє серце – не буде цікавити тебе, що про тебе говорять люди у світі. «Людина бачить лице, а Бог серце». (1 Цар. 16,7).

Потрібно завжди творити тільки добро і не думати про винагороду, – це є ознака покірливої душі, бо таким чином вона повністю довірилась Богу. Святий апостол Павло говорить: «Не той випробуваний, хто сам себе хвалить а той кого Бог хвалить». (II Кор. 10,18).

Жити з Богом у серці, творити Його святу волю і ніяким чином не пов’язувати себе з цим грішним світом – це є необхідний стан духовної людини.

Ісус Христос


АКЦІЯ!


Вам подобається образок ???

Ви можете замовити його через Інтернет!


50 коп.


Промінь Любові № 5, Травень 2005, Стаття № 4

Надрукувати цей текст?




Новости ХМАО, городов округа,
Hosted by uCoz