Випуск №3, СТАТТЯ №5, 2005

Про смерть, Страшний Суд й кару за гріхи.

Роздуми про смерть

Тут дуже скоро прийде тобі кінець: тому задумайся, як ти живеш. Сьогодні людина живе, а завтра вже нема її.

О, яке воно холодне і тверде те людське серце, що думає лише про сьогодення, а майбутнє її не турбує! У кожній своїй справі і думці ти маєш робити так, ніби сьогоднішній день – останній в твоєму житті. Якби у тебе була чиста совість, ти б не боявся смерті. Треба більше боятися гріхів, ніж самої смерті.

Якщо ж сьогодні ти ще не готовий до відходу, то яким чином будеш готовий завтра? Завтрашній день непевний; а звідки ти знаєш, чи настане для тебе те завтра? Навіщо тобі довго жити, якщо ти живеш у гріху? Якби ми хоч один день праведно прожили на цьому світі! Багато людей вихваляється роками свого духовного навернення, але не раз плід їхньої поправи буває дуже мізерним. Якщо померти боїшся, то чого не страхає тебе довге грішне життя? Щасливий той, хто завжди роздумує над годиною своєї смерті і щодня приготовляється духовно до неї. Якщо ти коли-небудь бачив помираючу людину, ти вже мав задуматися над тим, що коли-небудь й ти підеш тією самою дорогою. Коли настає новий день, пригадай собі, що до вечора можеш й не дожити. А коли вечір настане, не будь певен, що настане для тебе ранок. Не бійся про це думати. Будь до цього готовий і з цим живи, щоб смерть ніколи не застала тебе несподівано. Багато людей помирає раптово і несподівано, «Бо Син чоловічий (Ісус Христос) прийде в такій годині про яку ніхто й не гадае.» (Лук. 12,40).

Коли настане для тебе остання година, тоді цілком інакше почнеш думати про все своє минуле життя і дуже жалкуватимеш, що ти був такий недбалий і лінивий. Щасливий і мудрий є той, хто зараз, ще на протязі життя, намагається бути таким, яким бажав би бути в годині смерті. А велику впевненість про щасливу смерть дасть нам: відмова від розкошів земного життя, вдосконалення в християнських чеснотах, покута за гріхи, добровільний послух, самозречення і терпіння всякої прикрості заради любові до Ісуса Христа. Поки ти здоровий, ти маєш можливість зробити чимало добра; але що ти зможеш зробити, як занедужаєш? Після оздоровлення від недуги, мало хто стає кращим; так само рідко стають праведними ті, хто часто ходять по прощах і празниках. Не надійся на своїх приятелів та родичів, та й не відкладай спасіння своєї душі на пізніше, бо люди, скоріше ніж ти думаєш, забудуть про тебе. Краще завчасно подбати про свої справи і добрі вчинки, ніж покладатися на допомогу інших людей. Якщо ж ти сам про себе не дбаєш зараз, то хто дбатиме про тебе пізніше? «Тепер настали дні спасіння; тепер благодатна хвилина» (II Кор. 6,2). Але жаль, що ти нею не користуєшся краще: ти можеш через дні спасіння заслужити собі життя вічне! Прийде та пора, коли бажатимеш тільки одного дня, однієї години, однієї хвилини для свого навернення; — але чи ти її отримаєш, невідомо. Задумайся, від якої великої небез¬пеки можеш ти врятувати себе, якого великого страху позбутися, якщо про хвилину смерті своєї подбаєш вже зараз. Тепер живи так, щоб в годині смерті своєї ти міг тішитися прожитим життям, а не боятися. Вчися вже зараз жертвувати всім земним, щоб в годину смерті, ти міг гідно постати перед Христом.

Покутуй вже зараз, щоб тоді, коли прийде твоя година, ти міг мати певну надію на спасіння. Роби зараз і зроби все для свого спасіння, бо не знаєш, коли помреш; та не знаєш й того, що тебе після смерті чекає! Поки маєш можливість, збирай собі вічні скарби. Про ніщо інше не думай, окрім спасіння; дбай тільки про те, що Боже. Живи на цій землі як гість, що його зовсім не обходять справи цього світу. Справжня твоя Батьківщина – Царство небесне. Докажи, що ти гідний його. «Збережи свое серце вільним і піднесеним до Бога, бо не маеш тут сталої домівки» (Євр. 13,4).

Туди звертай щодня свої молитви і зітхання і сльози, щоб твоя душа заслужила собі, по смерті щасливо піти до Бога. Амінь.

Про Суд й кари за гріхи

«У всіх речах дивись на кінець і на те, як ти станеш перед суворим і справедливим суддею, перед яким ніщо не приховаеш, який не прийме виправдувань, але судитиме по справедливості.» (Іс. 11,4).

Ти нещасний грішнику! Як ти відповідатимеш перед Богом, котрий знає всі твої гріхи? Чому ти вже не готуєшся до Судного дня, коли ніхто не зможе через когось іншого ані виправдатися, ані захиститися, але кожен буде відповідати тільки сам за себе! Саме зараз, ти ще маєш можливість виправитися і твій плач буде почутий, зітхання буде вислухане, твій біль тут, надолужить і очистить тебе там. Тільки терпеливий чоловік має велике і спасенне очищення – тобто людина, яка терпить кривду і більше жаліє за чуже лукавство, аніж за своєю образу. Хто радо молиться за своїх противників і від щирого серця прощає їм провини, той не соромиться просити прощення інших людей; той скоріше змилосердиться, ніж розгнівається. Краще зараз покаятися від гріхів і виправити свої помилки, ніж відкладати покаяння на пізніше. Часто, ми самі себе обманюємо через невгамовну любов до свого тіла. Чим більш себе ти жалієш і даєш волю тілу, тим важче колись будеш покутувати. Чим більше чоловік нагрішив, тим суворіше буде покараний. Ні один гріх там не буде тобі відпущений. Там на гордих спаде всякий сором, а скупих давитиме злиденна нужда. Там одна година кари буде тяжча, ніж тут сто років найтяжчої покути. Журись і жалій за свої гріхи зараз, щоб в день суду ти був впевнений в своєму спасінні. Тоді вбогий і покірливий матиме велику перевагу, а гордого охопить страх. Тоді покажеться, що той був мудрий на світі, хто навчився Христа ради бути покірним. Тоді кожний побожний зрадіє, і засмутиться всякий безбожник. Тоді скромний одяг сіятиме, а розкішний втратить свій блиск. Тоді проста слухняність буде більше звеличена, ніж усі світові хитрощі й мудрощі. Тоді чиста, праведна совість більш оціниться, ніж вчена філософія.

Тоді більше радітимеш від мовчання, ніж від красномовності. Тоді всякі добрі діла більше означатимуть, аніж велика кількість гарних слів. Тоді строге життя і тяжка покута буде милішою, ніж усяка земна приємність. Навчайся у дрібницях терпіти зараз, щоб тоді ти міг звільнитися від важких терпінь.

Будь довготерпеливим ще тут на землі, щоб там не терпіти. Якщо ти не готовий і не хочеш терпіти на землі, то як зможеш витерпіти вічні муки? Все марнота крім одного: Бога любити і Йому Єдиному служити. Бо хто любить Бога цілим серцем, той не боїться ні смерті, ні кари, ні суду, ні пекла, тому, що свята любов провадить до Бога. А хто все ще в гріху розкошує, то й не дивно, що такий боїться і смерті і суду. Однак добре воно, щоб бодай страх перед пеклом буде стримувати тебе від гріха, поки ти ще не досягнув такої любові до Бога, що в силі відвернути тебе від гріха.

Монах - Покутник, Закарпаття, 2004




АКЦІЯ!


Вам подобається образок ???

Ви можете замовити його через Інтернет!


50 коп.


Промінь Любові № 3, Березень 2005, Стаття № 5

Надрукувати цей текст?




Новости ХМАО, городов округа,
Hosted by uCoz