Випуск №9, СТАТТЯ №8
Повчальні історії та притчі | ||||
Священик і дощ Вже більше тижня безперервно пекло сонце. Була страшенна засуха. Весь врожай на полях, в городах почав сохнути. Люди в розпуці не знали, що мають робити. Священик на проповіді в неділю сказав: — Це, видно, кара Господня за ваші гріхи. Врятувати нас може тільки молитва до Господа за прощення гріхів і прохання, щоби зіслав на наші поля дощ. Розійдіться тепер по домах, моліться щиро, дотримуйтесь увесь тиждень посту і вірте, що Господь вислухає вас. На другу неділю приходьте до церкви, і спільно відправимо Службу Божу в намірі дощу. Усі вірні послухали пораду свого душпастиря, розійшлися по домівках, постили і молились увесь тиждень, а в неділю прийшли до церкви, як було сказано. Коли священик побачив їх у церкві, з обуренням вигукнув: — Вертайтеся додому! Для недовірків не буду правити Служби Божої. — Але ж панотче! Ми прийшли з повною вірою, що Бог вислухав наші молитви, — сказали прихожани. — З вірою? — обурився священик. — А де ж ваші парасолі? Чому не взяли їх зі собою? То така ваша віра! Віслюк Один молодий жид, який вивчав Тору, прийшов до свого вчителя і сказав, що, на його думку, він достатньо освоїв Тору, щоби стати вже равином. — А чого ти досягнув? — запитав учитель. — Я так загартував своє тіло, що можу спати на землі, їсти траву, згідний, щоби мене бичували три рази на день. — Глянь на того малого осла, — відповів вчитель, — і зауваж, що він також спить на землі, їсть траву і його б'ють не менше трьох разів на день. Так що на ьогоднішній день тебе можна вважати за осла, але аж ніяк не за равина. Айсберг Китаєць і жид обідають разом. Раптом жид встає і без усякого попередження б'є китайця в обличчя так сильно, що той падає. Китаєць встає, тримаючись рукою за обличчя, і питає: — За що? Чому ти це зробив? У відповідь чує: — За Перл Харбор! Така відповідь дуже здивувала китайця. — Перл Харбор? Але ж я не маю нічого спільного з Перл Харбор. Це ж японці, а не китайці розбомбили ту базу. На це жид: — Китайці, тайванці, японці — для мене все одно. Вони продовжують обідати, але через кілька хвилин встає китаєць і б'є жида так сильно по щоці, що той аж підстрибнув. — За що? — питає жид. — За «Титанік», — чує відповідь. — За «Титанік»? Чому? Я ж не мав нічого спільного з «Титаніком»! На що китаєць каже: — Гольдберг, Файнберг, Айзберг — для мене все одно.
|
АКЦІЯ!
50 коп. | |||
Промінь Любові № 9, Вересень 2004, Стаття № 8 |