Об'явлення Матері Божої через Якинту (Фатіма, Португалія 1917 р.)

 Особливі Візіі Якинти

Протягом короткого часу, який провели на землі після появ, Франціск і Якинта мали різні видіння, особливо Якинта. Розповімо про головні видіння Якинти.

"Я бачила Святішого Отця..."

Одного разу біля полудня, поблизу криниці батьків Лучії, Якинта запитала Лучію:

- Чи ти бачила Святішого Отця?

-Ні.

- Я не знаю, як це було, але я бачила Святішого Отця в дуже великій хаті, навколішках перед столом. Руками закривши обличчя, Він плакав; надворі було багато людей і деякі кидали каміння в Нього, інші проклинали й говорили багато поганих слів. Бідний Святіший Отець, ми повинні дуже «молитися за Нього!". Ще одне видіння відбулося в серпні 1917 р. Був полудень. Сидячи на скелях гори Кабесо, Якинта раптом почала промовляти молитву, якої навчив їх Ангел, і після глибокої мовчанки сказала двоюрідній сестрі:

- Чи ти бачиш багато доріг, переповнених людьми, які плачуть з голоду, не маючи що їсти? І Святішого Отця в одній церкві, що молиться перед Непорочним Серцем Марії? І багато людей, моляться з Ним?". Одного дня в домі Якинти Лучія знайшла її дуже задумливою й запитала:

- Якинто, про що ти думаєш?

- Про війну, що повинна прийти. Багато людей має померти! І майже всі підуть до пекла! Багато будинків буде зруйновано вщент і багато священиків буде вбито. Дивися, я піду до Неба, а ти, коли побачиш вночі те світло, про яке та Пані сказала, яка прийде перед тим, тікай туди також.

Останні видіння Якинти

Наприкінці жовтня 1918 р. Франціск і Якинта захворіли, майже одночасно. Лучія прийшла відвідати їх і побачила Якинту в піднесеному настрої. Вона пояснила їй причину:

- Пресвята Діва прийшла побачити нас і сказала, що незабаром прийде по Франціска, щоб взяти його до Неба. А мене запитала, чи я хочу навертати ще більше грішників. Я їй відповіла, що так. Вона мені сказала, що я піду до одного шпиталю і буду там переносити багато терпінь, тому що треба, щоб я терпіла за навернення грішників як надолуження за гріхи проти Непорочного Серця Мари і за любов до Ісуса. Я запитала Її, чи ти підеш зі мною. Вона сказала, що ні. Для мене це було найважче. Вона сказала, що моя мати піде зо мною, але потім я залишуся там сама!".

Під час недуги двох очевидців Лучія часто відвідувала їх. Тоді вони довго обговорювали всі події, в яких вони брали участь. Передаємо деякі спостереження Якинти: "Невдовзі я піду до Неба. Ти залишися тут, щоб сказати, що Бог хоче встановити в світі набоженство до Непорочного Серця Марії. Коли настане пора сказати це, не ховайся, скажи всім, що Бог нам дарує ласки за посередництвом Непорочного Серця Марії, нехай просять ласки Ті, бо Серце Ісуса бажає, щоб біля Нього шанували Непорочне Серце Марії. Нехай просять миру в Непорочного Серця Марії, бо Бог довірив мир їй. Якщо я могла б вмістити в серці всіх людей той вогонь, що палає в моїх грудях і викликає в мені те незбагнене почуття любові до Серця Ісуса й Серця Марії!".

"Знаєш, наш Господь є сумний, Пресвята Богородиця просила не зневажати Його більше, бо Він вже й так дуже зневажений і ніхто не звертає уваги на це. Люди далі продовжують чинити ті самі гріхи".

Наприкінці грудня 1919 р. Пресвята Діва знову появилася Якинті, яка розповіла про цей факт двоюрідній сестрі: "Вона сказала мені, що я поїду до Лісабону, до іншого шпиталю; що я більше тебе не побачу, ані моїх батьків; що після багатьох терпінь помру сама; але щоб не мала страху, бо Вона прийде мене взяти до Неба".

Після того як Якинту перевезли до Лісабону, вона жила спочатку в одному притулку для сиріт біля Церкви Чудотворної Богоматері, пізніше перебувала в шпиталю Дона Єстефанія. У першій з тих установ її доглядала сестра Марія від Стрітення Ґодіньйо, яка записала - хоч не завжди дослівно - останні слова Якинти.

Нижче відтворюємо деякі з них, насичені пророчим тоном і повні побожності й навчання.

Про Війну

Пресвята Богородиця сказала, що в світі є багато воєн і незгоди.

Війни - це ніщо інше як кара за гріхи світу.

Пресвята Діва вже не може підтримувати руку Свого улюбленого Сина над світом.

Треба покутувати. Якщо люди не поправляться, прийде кара.

Господь Бог глибоко обурений гріхами й злочинами, що вчиняють в Португалії. Через те жахливий соціальний катаклізм загрожує країні, головно місту Лісабон. Вибухне, мені здається, громадянська війна, анархічного або комуністичного характеру, супроводжуючись плюндруванням, різнею, пожежами й спустошенням. Столиця перетвориться у правдиве зображення пекла. Коли ображена Божественна Справедливість накладатиме таку страшну кару, всі, хто може, нехай тікають з цього міста. Та кара тепер провіщена і повинна бути оголошена поступово й з належною обережністю".

"Якщо людство не поправиться, Пресвята Богородиця посилатиме світову кару, якої ще ніхто не бачив, спочатку ця кара впаде на Іспанію, потім на інші країни". Якинта говорила також про "великі всесвітні події, що повинні здійснитися біля 1940 р.".

Про священиків і правителів

Моя хрещена мати, молися багато за грішників!
Молися багато за священиків!
Молися багато за ченців!
Священики повинні займатися справами Церкви.
Священики повинні бути чистими, дуже чистими.
Неслухняність священиків і ченців до своїх настоятелів і до Святішого Отця ображає дуже Господа Бога.
Моя хрещена мати, молися багато за уряди/
Нещастя тим, які переслідують Релігію Ісуса Христа!
Якщо б уряд дав Церкві мир і свободу Святій Релігії, був би Богом благословенний .

Про гріх

Гріхи, що найбільше ведуть душі до пекла, - це тілесні гріхи.
Прийде поклоніння моді, що дуже ображатиме Господа Бога.
Особи, що служать Богові, не повинні служити моді. Церква не підвладна моді. Ісус Христос є завжди той самий.
Гріхи світу є дуже великими.
Якщо б люди знали, що є вічність, чинили б усе, щоб змінити життя.
Люди гинуть, тому що не думають про смерть Ісуса Христа й не покутують.
Багато шлюбів не є добрими, не подобаються Господеві й не є Божими.

Про християнські чесноти

Моя хрещена мати, не прагни розкоші; тікай від багатства.
Люби святе убожество й мовчанку.
Чини багато благодійності, навіть недобрим.
Не говори злого про нікого й тікай від того, хто лихословить.
Будь дуже терпеливою, бо терпеливість веде нас до Неба.
Умертвіння й жертви дуже задовольняють Ісуса Христа.
Сповідь - це тайна милосердя. Тому треба підходити до сповідальниці з довір'ям і радістю. Без сповіді немає спасіння.
Матір Божа хоче мати більше дівочих душ, поєднаних з Нею обітом чистоти.
Щоб бути черницею, треба бути дуже чистою в душі й у тілі.
- Чи знаєш ти, що означає бути чистою? запитала сестра Ґодіньйо.
- Знаю, знаю. Бути чистою в тілі означає зберігати чистоти; а бути чистою в душі - не вчиняти гріхів; не дивитися на те, що не варто бачити, не красти, ніколи не брехати, завжди говорити правду, навіть коли це дуже важко...
Хто не сповняє обіцянок, даних Пресвятій Діві, ніколи не матиме щастя у своїх справах.
Лікарям бракує світла, щоб добре лікувати хворих, тому що не мають любові до Бога.
- Хто тебе навчив стільком речам? - питає сестра Ґодіньйо.
- Це Пресвята Богородиця; але деякі сама обдумую. Дуже люблю думати".
Помітивши, що багато відвідувачів говорило й сміялося в каплиці притулку для сиріт, Якинта попросила сестру Ґодіньйо, попередити їх про цю відверту неповагу. Оскільки такі заходи не мали задовільних наслідків, вона попросила повідомити Кардиналові: "Пресвята Богородиця не хоче, щоб люди говорили в церкві".
Молитва Святой Матроне Московской, святому Николаю Чудотворцу, другим почитаемым христианским святым.

Останні дні Якинти

Під час свого короткого перебування в шпиталі Якинта була привілейована новими відвідинами Пресвятої Діви, що повідомила їй день і годину, коли вона повинна вмерти. За чотири дні перед узяттям її до Неба, Пресвята Діва позбавила її всякого болю. Напередодні смерті хтось запитав її, чи вона хотіла бачити матір. Якинта відповіла: "Моя родина перебуватиме тут деякий час, і незабаром ми зустрінемося в Небі... Пресвята Діва з'являтиметься ще раз, але не мені, тому що я обов'язково повинна померти...".

Пресвята Діва прийшла взяти Якинту 20 лютого 1920 р. Франціск віддав душу Богові 4 квітня попереднього року.

Якинту поховали на цвинтарі у Віла Нова де Оурем. Франціск був похований на цвинтарі Фатіми. 12 вересня 1935 р. тлінні останки Якинти були перенесені до цвинтаря Фатіми і покладені в новий гробівець, спеціально побудований для неї та її брата. На нагробному камені був висічений скромний напис: "Тут спочивають тлінні останки Франціска і Якинти, яким появилася Пресвята Богородиця".

Пізніше (відповідно в 1951 і 1952 роках) тлінні останки взяли до крипти Фатімської Базиліки, де вони знаходяться і дотепер. Підготовчі канонічні процеси беатифікації двох очевидців з Фатіми були офіційно започатковані в 1949 р.

Діти, яким об'явилася Матінка Божа у Фатімі в 1917 році

ЯКИНТА

Батьки Якинти

Статуя Фатімської Матері Божої

Храм у Фатімі, де знаходиться статуя Фатімської Матері Божої в Португалії

АКЦІЯ!

50 коп.

Промінь Любові № 8, Серпень 2004, Стаття № 4