Випуск №4, СТАТТЯ №4
|
Фатімські Таємниці - Замах на Івана Павла ІІ - Папу Римського |
||||
|
Виповнення Фатімських пророцтв Те, що побачили і почули діти під час третього об‘явлення Богородиці 13 липня 1917 р., було названо Фатімською Таємницею. Діти нікому не хотіли відкривати її. Тільки сестра Лучія, єдина з нині живучих свідків Фатімських об‘явлень, на настійну вимогу єпископа Лейрії описала все бачення, а також зміст послання. Сестра Лучія пише, що під час цього об‘явлення Мати Божа передала їм Таємницю, що складається з трьох частин. «Першою частиною відкритої таємниці було бачення пекла. Мати Божа просила: «Приносьте жертви за грішників і часто повторюйте, особливо тоді, коли ви приносите яку-небудь жертву: Господи Ісусу, я роблю це заради любові до Тебе, заради навернення грішників і для спокути гріхів, зроблених проти Непорочного Серця Діви. Марії». При останніх словах Вона розкрила свої руки, як і в двох попередніх випадках. Сніп світла, що виходив від Неї, здавалося, простромив землю, і ми побачили океан вогню. Занурені в цей вогонь біси і душі, подібно прозорим, чорним або бронзовим язикам полум'я, що має людські контури, парили в цій пожежі. Начебто якась могутня сила підкидала їх високо усередині полум'я, і вони сипалися вниз, як іскри під час великої пожежі, серед жахаючих лементів і стогонів болю і розпачі, що змушували тремтіти від жаху. Біси відрізнялися від людей своїми дивовижними, огидними обрисами, що нагадували якихось зухвалий жах невідомих звірів, прозорих, як розпечені вугілля. Уражені, підняли ми погляд до нашої Пані, і благали Її помочі. А Вона з м'яким смутком сказала нам: «Ви бачили пекло, куди попадають душі бідних грішників. Щоб врятувати їх, Бог установить у світі шанування Мого Непорочного Серця. (Це друга частина Фатімської Таємниці). Якщо буде зроблене те, що Я вам сказала, багато душ будуть врятовані і наступить мир. Війна незабаром закінчиться, але якщо образи Бога не припиняться, то при Пію XI почнеться інша війна, набагато гірша. (Анексія Німеччиною Австрії, Судетів, Чехословаччини і Моравії в період понтифікату Пія XI стала прологом до 2-й світової війни, що формально почалася 1.09.1939 р. нападом на Польщу, у період понтифікату Пія XII). Буде війна, голод, гоніння проти Церкви і Святішого Отця. Щоб перешкодити цьому, Я прошу про посвяту Росії Моєму Непорочному Серцю і про причастя в першу суботу кожного місяця за відпущення гріхів. Якщо Моє прохання буде виконано, Росія навернеться і наступить мир. Якщо ж ні, то безбожна пропаганда поширить свої омани по усьому світі, сіючи в ньому війни й гоніння проти Церкви. Праведники стануть мучениками, Святіший Отець перетерпить великі страждання, багато народів будуть знищені. Але наприкінці Моє Непорочне Серце восторжествує. Святіший Отець присвятить Мені Росію, що навернеться, і через якийсь час у світі запанує спокій». Третя частина таємниці була оголошена 13 травня 2000 р. у Фатімі після Літургії, присвяченої беатифікації Фатімських пастушків: «Після двох об‘явлених нам таємниць побачили ми ліворуч від нашої Пані, трохи вище, Ангела, що тримав в лівій руці вогненний меч; від нього розліталися іскри і язики полум'я, що, здавалося, підпалять світ; але при зіткненні із сяйвом, що виходило з правої руки нашої Пані в їхньому напрямку, вони гаснули. Показуючи правою рукою на землю, Ангел вимовив гучним голосом: «Покаяння. Покаяння. Покаяння!» І побачили ми в незбагненному світлі, яким є Бог, «щось подібне на те, як бачить себе в дзеркалі той, хто проходить перед ним», - єпископа, одягненого в біле; «у нас було передчуття, що це Святіший Отець». Бачили ми також багато інших єпископів, священиків, ченців і черниць, що восходять на круту гору, на вершині якої був установлений великий хрест, збитий з необтесаних колод, начебто з коркового дерева, покритого корою. Святіший Отець, перш ніж досяг його, пройшов через велике напівзруйноване місто і тремтячою, хиткою ходою, знівечений болем і стражданням, йшов, молячи за душі померших людей, тіла яких зустрічав на своєму шляху. Коли Святіший Отець дійшов до вершини і ставав на коліна в підніжжя великого хреста, він був убитий пострілами з вогнепальної зброї і стрілами з лука. У такий же спосіб групою військових були убиті один за одним інші єпископи, священики, ченці і черниці, а також велика кількість мирян, чоловіків і жінок, що належать до різних класів і займали різному положенню в суспільстві. Під хрестом по обидва боки стояли два Ангели, у руці в кожного з них був кришталевий глечик. Ангели збирали в глечики кров мучеників і окропляли ними душі, що наближалися до Бога». Здійснення Фатімських пророцтв З часу, що пройшов після об‘явлень Божої Матері, історичні події підтвердили пророцтва Фатімського послання. Разючим образом виповнилися пророкування, що стосуються Росії, початку Другої Світової Війни і розвалу комуністичного блоку. Божа Мати Фатімська відкрила нам, що доля світу залежить від самих людей. На жаль, більша частина людства проігнорувала Фатімське послання. Процес деморалізації і заперечення християнських цінностей постійно поглиблювався, вселяючи в душі людей сумніву і викликаючи занепад віри. У Росії в 1917 р. владу захопили люди, що сповідали диявольську ідеологію комунізму, що спирається на обман, ненависть і злочини, що створив одну із самих злочинних диктатур. У християнській Німеччині в ході демократичних виборів у 1932 р. населення в переважній більшості висловилося за антихристиянську, атеїстичну ідеологію народного соціалізму, вибираючи надзвичайно інтелігентного демагога, одержимого силами зла, - Адольфа Гітлера. Зневага Фатімським посланням і відмовлення від віри в Бога занурили людство в моральну безодню, привели до ІІ-ї Світової Війни. Виповнилися слова Божої Матері, вимовлені у Фатімі в 1917 р.: «Коли одного разу вночі ви побачите надзвичайне сяйво (сяйво було видно у всій Європі в ніч з 25 на 26 січня 1938 р.), знайте, що це велике знамення, що Бог посилає, щоб сповістити вам про те, що наближається покарання світу за його злочини. Буде війна, голод, гоніння проти Церкви і Святішого Отця». Початок ІІ -ї Світової Війни стало наслідком зла, що переповняло Німеччину і Європу. Це було покарання Боже: Бог дозволив людям спожити плоди зла, що нагромадилися з їхньої вини. Іван Павло II у 50-ю річницю початку ІІ -й Світової Війни сказав, що вона стала однієї із самих нелюдських трагедій у нашій історії, «дозволила нам настільки відчутне зазнати силу князя світу цього (Одкр. Йоан 14, 30), що може зваблювати совість шляхом обману, зневажливого відношення до людини і законів, а також завдяки культові влади і сили». У своєму Фатімському посланні Мати Божа просила про причастя за відпущення гріхів у першу суботу кожного місяця і про присвяту Росії Її Непорочному Серцю. 8 січня 1942 р. папа Пий XII уперше зробив цю присвяту. І дивна справа - з цього моменту настає серія поразок гітлерівської армії на усіх фронтах війни, що йде. Хіба не разюче, що всі значні перемоги над німецькою армією здійснилися в дні літургічних свят Богородиці. 2 лютого 1943 р. - перемога під Сталінградом; 15 серпня 1943 р. - звільнена Сицилія; 8 вересня 1943 р. - Італія переходить на сторону союзників; 15 серпня 1944 р. - союзники висаджуються в Тулоні; 8 травня 1945 р., у свято Архангела Михайла, заступника Німеччини, капітулюють останні групи німецьких військ; 15 серпня 1945 р. - остаточно капітулює Японія і закінчується Друга Світова Війна. Таким чином, результат війни був вирішений між двома головними Маріянськими святами: 8 січня 1942 р. і 15 серпня 1945 р. Замах на Івана Павла ІІ - Папу Римського Говорячи про новітню історію, варто звернути увагу на те, що замах на життя Івана Павла II, організоване атеїстичними силами, відбулося в річницю першого об‘явлення Матері Божої у Фатімі, збіглися навіть година і хвилини. Чудесне зцілення Святішого Отця стало черговим підтвердженням правдивості й актуальності Фатімського послання. Кардинал Содано, оголошуючи 13 травня 2000 р. головний зміст третьої частини, сказав: «Відповідно до інтерпретації пастушків, що недавно підтвердила сестра Лучія, «Єпископ, одягнений у білий одяг, що молиться за всіх людей, - це папа. Це він, тяжко восходячи до хреста серед мертвих тіл мучеників, простромлений кулями, падає мертвий». Тепер ми вже знаємо, що це пророцтво виповнилося ввечері 13 травня 1981 р. Увесь світ був вражений тоді звісткою про замах на життя Святішого Отця. Турецький терорист Мохаммед Алі Аджа кілька разів вистрілив в Івана Павла II (після четвертого пострілу пістолет заклинило), ранивши його в черевну порожнину і праву руку. Те, що Папа залишився живий, було чудом. Професор Кручітті, що після багатогодинної операції, сказав, що 9-міліметрова куля простромила тіло Святішого Отця, неправдоподібним образом минаючи всі життєво важливі органи, немов невидима рука керувала нею; вона пройшла в декількох міліметрах від головної аорти, ушкодження якої спричиняє миттєву смерть. «Це було дійсне чудо, і я знаю, кому бути вдячним за нього. Одна рука направляла пістолет, а інша - змінила напрямок кулі», - так прокоментував цей факт сам Іван Павло II. Алі Аджа, якого папа відвідав у римській в'язниці, запитав з подивом: «Як це трапилось, що Ви залишилися живі? Це неможливо. Я дуже добре прицілився, знаю, що постріл був смертельний... але все рівно не убив. Чому? Що це за Фатіма, про яку усі говорять?» Прийшовши в себе після операції, Святіший Отець попросив принести прямо в клініку всі документи, що стосуються Фатімських об‘явлень. Потім сказав: «Я зрозумів, що єдиний спосіб уберегти світ від війни, від атеїзму - навернення до Бога згідно Фатімським посланням». 25 березня 1984 р. на площі св. Петра в Римі, перед статуєю Божої Матері, привезеної з Фатіми, Іван Павло II у єдності з єпископами усього світу зробив присвяту Росії і всього людства Непорочному Серцю Пресвятої Діви. Саме тоді було виконане прохання Матері Божої Фатімської. «Сила цієї присвяти, - сказав Папа Іван Павло II, - діє протягом усіх часів, охоплює всі народи, перемагає всіляке зло, що дух пітьми здатний рознести в серцях людей і їхніх історій, що посіяв також і в наш час... Присвячуючи Тобі, О, Мати Божа, світ, усі народи і країни,... віддаю їх Твоєму Материнському Серцю. О, Серце Непорочне! Допоможи нам перемогти погрозу зла, що так легко закоренилося в серцях сучасних людей - зла, що у своїх невимірних наслідках уже тяжіє над нашою сучасністю і прагне закрити всі шляхи в майбутнє». Після присвяти світу Марії, Матері Церкви, Святіший Отець вручив єпископові з Фатіми несподіваний дарунок, сказавши наступне: «Це куля, вийнята з мого тіла 13 травня 1981 р. Інша - загубилася десь на площі св. Петра. Ця куля належить не мені, а Тій, котра своїм Покровом врятувала мене. Завезіть цю кулю у фатімський санктуарій і помістіть там у знак моєї подяки Пресвятій Діві Марії як свідчення великих справ Божих». День присвяти усього світу Пресвятій Діві став переломом в історії людства. Сестра Лучія сказала, що після цієї присвяти відбудеться чудо. Справді, комуністичний блок розпався після невдалого путчу 22 серпня 1991 року, саме в той день, у який протягом довгих років католицька Церква підносить свої молитви до Непорочного Серця Марії. Надзвичайний ланцюжок подій, що відбулися після 25 березня 1984 року і триваючих до цього дня - саме переконливе підтвердження істинності Фатімського послання. Протягом останнього десятиліття ми бачимо, як Росія звертається до Бога, свідчення тому - відродження і відновлення храмів, головний з яких - храм Христа Спаса. Відроджується багатовікова традиція паломництва до святих місць, яких на території Росії було чимало. І ще одне переконливе підтвердження Фатімських послань - паломництво статуї Матері Божої Фатімської, що було здійснено в 1996 р. по всій Росії - від Москви до Сибіру. А 8 вересня 2000 р. папський легат кардинал Іван П. Шотте разом з кардиналом Казимиром Свентком з Бєларусі, єпископами з Росії, Америки і Європи освятили кафедральний собор Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії в Іркутську. На сибірській землі, що довгі роки була місцем заслання і примусових робіт, таборів і ГУЛагів, почалася нова епоха - епоха духовного відродження і піднесення віри. Прекрасний храм, що піднісся над високими берегами Ангари - знак особливої Божої благодаті, знак Божого милосердя і виконання Фатімських пророкувань. (...) О, Мати, Ти знаєш страждання і надії Церкви і світу, допоможи дітям своїм у щоденних іспитах, на яких життя таке щедре, і створи, щоб - завдяки спільним зусиллям усіх людей - тьма не перемогла світло. Тобі, о, ранкова Зоря порятунку, присвячуємо наш шлях у новому Мілленіумі, щоб під Твоїм предводительством усі люди знайшли Христа — світло світу і єдиного Спасителя, який царює з Отцем і Святим Духом на віки віків. Амінь. Наверніться і вірте в Євангеліє... У першій частині Фатімської Таємниці Мати Божа показала дітям пекло, щоб призвати людей до навернення і нагадати їм євангельську істину про те, що остаточним результатом заперечення людиною Бога є пекло. Іван Павло II у проповіді 13 травня 1982 р. роз'яснив, як варто розуміти першу частину Фатімського послання: «Найбільшою перешкодою на шляху людини до Бога є гріх, перебування в гріху і витиснення зі своєї душі Бога. Свідоме виключення Бога зі світу людських думок. Відрив від Нього всієї земної активності людини, Вічний порятунок людини знаходиться тільки в Бозі. Відмовлення людини від Бога приводить до відмовлення Бога від людини (Матей 7,23; 10,33), до вічного осуду. Хіба Мати Божа, котра бажає порятунку кожного, може мовчати, коли піддається сумнівові сама підстава порятунку людини? Ні, не може. Послання Матері Божої Фатімської є материнським посланням і в цьому його сила. Воно звучить серйозно й переконливо. Як і застереження Івана Хрестителя над берегами Йордану, воно призиває до покаяння. Застерігає. Призиває до молитви. Рекомендує молитися на Рожанці. Це послання адресоване кожній людині». Вічне пекло є реальністю, до якої людина послідовно наближається, якщо відмовляється від Бога і живе так, начебто Він не існує. Кожен свідомо і добровільно зроблений гріх поглиблює в людині егоїзм, знищує в ньому здатність прийняти любов Христа і відповісти на неї. У момент смерті така душа з ненавистю відкидає рятівну любов Бога. Відмовлення від любові Бога Господь наш Ісус називає гріхом проти Духа Святого. Цей гріх не може бути прощений, тому що людина сама категорично відкидає можливість навернення (Матей 31-33). Вічне пекло є плодом і завершує усе земне життя тієї людини, що добровільно віддала себе в рабство злу. Тому люблячий Бог застерігає нас: «Не прискорюйте смерті оманами вашого життя і не залучайте до себе погибелі справами рук ваших» (Прем 1,12). Друга частина Таємниці вказує на найефективніший спосіб порятунку від пекла. Це - присвята людства Непорочному Серцю Діви Марії. Святіший Отець Іван Павло II сказав, що «присвята світу Непорочному Серцю Діви Марії означає повернення під Хрест Сина. Означає присвята світу простромленому Серцю Спасителя, навернення до Джерела, що іскупляє всі гріхи. (...) Могутність спокути нескінченно більше, ніж усе зло, що є в людині й у світі. Присвята себе Діві Марії означає прийняття Її допомоги в справі пожертвування нас самих і всього людства єдиному нашому Спасителю - Ісусу Христу». Божа Мати самими надійними шляхами віри і безмежної довіри проведе нас до Свого Сина Ісуса Христа, щоб Він визволив нас з рабства гріха силою Свого нескінченного милосердя. Божа Мати просить кожного з нас включитися в справу порятунку - порятунку себе, своїх близьких, нашої країни і світу. Тільки любов Христа може перемогти весь кошмар зла, що тяжіє над нами і над усім людством. Однак Христос має потребу в нашій згоді, щоб Він міг діяти через нас і охоплювати Своєю любов'ю навіть самих закоренілих грішників. Ми повинні з'єднатися з Непорочним Серцем Пресвятої Богородиці, щоб Вона навчила нас живій вірі і сподіванню, що повинні виражатися: • у зреченні від гріха і життя відповідно до моральних законів і навчанню католицької Церкви; • у щоденній молитві на Рожанці і читанні Святого Писання; • у моліннях у перші п'ятниці (9 перших п'ятниць) і суботи (5 перших субот) місяця з наміром винагороди Найсвятішому Серцю Ісуса і Непорочному Серцю Матері Божої за власні гріхи і гріхи усього світу; • у щомісячній сповіді і прийнятті Ісуса в Євхаристії, а також, якщо це можливо, у пості на хлібі і воді щосереди і п'ятницю. Виконання цих бажань Божої Матері Фатімської - вірний засіб порятунку для кожного з нас і для усього світу. Сестра Лучія роз'ясняє, що «покаяння, про яке просить Господь, полягає в наступному: вести праведне життя відповідно до Божих заповідей, все приносити в жертву Богові. Він бажає, щоб ми розуміли покаяння саме таким чином, оскільки деякі люди під покаянням розуміють тільки суворе умертвіння плоті, але не почувають сили і необхідності щоденної, звичайної праці над собою, ведуть життя «помірне» і перебувають у гріхах. Під час молитви Господь сказав мені: «Терпіння, якого Я вимагаю, це приношення жертви у виді виконання повсякденних обов'язків і виконання Моїх заповідей». Заклик, що розуміється таким чином, до терпіння особливо актуальний у даний час, коли люди втрачають дух жертовності і зневажають обов'язками, що випливають з їхнього життєвого покликання». Головний зміст третьої частини Фатімської Таємниці стосується нашої віри. Утрата неї - найбільша трагедія як для окремої людини, так і для цілих народів. Ця погроза страшніше атомної війни і будь-яких катастроф. Безперечним фактом є те, що в минулому XX столітті наступила найглибша криза віри. Саме тоді атеїсти (...) прийшли до влади в багатьох країнах, що незабаром привело до самого масштабного в історії людства злочинам по знищенню людей. У XX столітті ненависть до християнської віри згубила більше християн, ніж за перші 19 століть від Різдва Христового. Історія учить нас, що кожного разу, коли люди відкидали Христа і тим самим усю систему християнських цінностей, що Він нам заповів, це завжди приводило до установлення злочинних тоталітарних режимів, до знищення людей, занепаду культури, придушенню волі і разом з тим до моральної деградації суспільства, а виходить, до створення дійсного пекла на землі. Третя частина Фатімської Таємниці нагадує нам, що найбільшою погрозою для людства є прагнення відкинути Бога і Його закони. Це прагнення виявляється як у широко розповсюдженому напрямі думок, що представляє життя таким, як якби Бога не було, так і в насадженні атеїзму в тім виді, у якому він виражається в комуністичній або у фашистській ідеології, у сатанізмі або пропагованої останнім часом ідеології «Нью Эйдж» (New Age). Вираженням сучасної кризи віри в Європі є падіння моральності, про яке свідчить відсутність відповідального відношення до життя, масове убивство не породжених дітей, евтаназія (умертвіння невиліковних хворих, інвалідів і старих), сексуальна розбещеність, контрацепція, розводи, наркоманія і т.д. Відкидання християнської системи цінностей незмінно приводить до убивчого тоталітаризму влади і в остаточному підсумку до самознищення. «Наверніться і вірте в Євангеліє» - про цей заклик Ісуса драматичним образом нагадується всьому людству у Фатімських об‘явленнях Божої Матері. Фатімське послання по своїй суті є закликом до навернення і покаяння - також, як і Євангеліє. Цей заклик пролунав на початку XX століття й адресований кожній людині і всім народам. |
АКЦІЯ!
50 коп. |
|||
|
Промінь Любові № 4, Січень 2004, Стаття № 4 |
||||
