Випуск №9, СТАТТЯ №7

Чудесні оздоровлення у Фатімі (Португалія)

Звістка про чудо у Фатімі, миттєво розійшлася по всій Португалії. Про нього говорили у всіх куточках країни, особливо про це подбали газети та журнали. Місто Фатіма стає центром паломництва. Щодня у Фатімі ставалося якесь чудо: оздоровлення людей як тілесні так і духовні. Вже з 1917 року у Фатіму приїжджають хворі з цілої Європи. З травня 1926 по грудень 1937 року офіційно було зареєстрованих 14755 хворих, які відвідали Фатіму. Зрозуміло, що не усі хворі, що приїздили у Фатіму, зцілялися. Звичайно, очікувати стовідсоткового одужання було б нерозумно. Часопис «Голос Фатіми» від 1942 року підрахував, що у Фатімі видужало понад 800 тяжкохворих. Серед них особливо хворі на туберкульоз, рак, запалення мозку та інші.

Туберкульоз

Тереза де Мартіні, 19 років, народилася у містечку біля Торрес Ведрас, живе в Лісабоні. У березні 1922 року захворіла, з часом стан здоров‘я значно погіршився. Чоловік відвіз її до лікарні і лікарі поставили діагноз “Туберкульоз, останньої стадії”. Побачивши що виходу нема, вона довірила своє життя Пречистій Діві Марії. Стала пити цілебну воду з Фатіми, багато молилася на вервиці. Через деякий час Тереза повністю одужала. Лікарі знову не могли ніяк пояснити таку миттєву переміну історії хвороби.

Дійсне чудо

Цецилія Августа Гоувейра, 22-літня дівчина з Торрес Новас, що вже 3 роки хворіла на туберкульоз легень. Діагноз лікарів був безвідрадним, але хвора дівчина прагнула потрапити у Фатіму. Незабаром дівчину перевезли до лікарні «Кова де Ірія», що у Фатімі. Для неї ця поїздка була Хресною Дорогою, всі боялися що вона помре по дорозі туди. Під час перебування там вона себе почала почувати ще гірше, особливо після прийняття Святої Євхаристії. 

По дорозі додому машина кілька разів зупинялася, бо хворій було дуже погано. Декілька годин пізніше їй стало краще, вона почала говорити і сміятися, попросила їжі. Вона видужала усупереч усім несприятливим прогнозам лікарів. 

Несподіване видужання лікаря

Доктор Акарій да Сільва Рібейро в журналі “Голос Фатіми” писав: “Я переконаний,що тільки втручання Пречистої Діви Марії з Фатіми допомогло мені залишитися живим!” Відбулося це - пише лікар – 9 березня 1926 року. На рівній дорозі поблизу залізничної станції “Канас де Сангорім”, Португалія. Я їхав на великій швидкості на мотоциклі. Раптом я втратив керування і мене викинуло з дороги. Прийшовши до тями з численними переломами, я як лікар, знав що з внутрішньою кровотечею я довго не протягну. Я почав благати Пречисту Діву Марію про допомогу. Незабаром на місце трагедії прибула моя дружина, вона впала на коліна і почала молитися. Мій стан був безнадійним на 90 %. Нарешті з численими переломами і внутрішньою кровотечею мене перевезли до лікарні. Мене лічили мої колеги доктор Гонкальвес та доктор Лопез. Відчуваючи майже смерть, я попросив дружину привести мені священика. Згадую, що свою сповідь я почав словами: “Не знаю, скільки мені ще залишилось жити...” Я, як лікар, був переконаний що до ранку помру але я вижив. Зранку мені знову лікарі зробили перев’язку і не могли зрозуміти як я не отримав інфекційного зараження крові і навіть температури. У лікарні я цілу ніч пив Фатімську чудотворну воду і молився. На другий день мені стало набагато краще. Через деякий час я повністю видужав і зараз майже не згадую за цю прикру подію. Все що я роблю, це далі працюю в лікарні, лікую хворих і дякую Пречистій Діві Марії за моє врятоване життя.

Несподіване видужання

Хоакін Дуарте д’Олівейра, член аристократичної родини з Ліссабону, майже вісім років був паралізованим. Він зневірився у собі і чекав смерті. Найкращі лікарі Європи були безсилі проти цієї хвороби століття. Одна тільки його дружина не втрачала надії і вірила що він одужає. Побожна дружина принесла чоловікові Фатімської води і журнал “Голос Фатіми”, саме той номер де доктор Акарій да Сільва Рібейро описав свою ДТП на мотоциклі. Хворий Хоакін зацікавився, згодом почав читати білше духовної літератури. Віра у бога до нього повернулася. Як говорять Отці Церкви: “Скільки кроків ти зробиш назустріч Богу – рівно стільки кроків Бог зробить назустріч до Тебе”.

Згодом Він почав просити Пречисту Діву Марію й оздоровлення прийшло дуже швидко. Незабаром він піднявся на ноги і повернувся до повноцінного життя. Вже через місяць він разом з родиною поїхали до Фатіми щоб подякувати Пречистій Діві Марії за своє оздоровлення. Про все це він написав у журналі “Голос Фатіми”.

Коли лікар Акарій да Сільва Рібейро прочитав про це статтю в журналі “Голос Фатіми”, відразу вирішив написати листа пану Хоакіну Дуарте. Про все це він потім розповідав своїм пацієнтам.

Видужання дитини

13 жовтня 1928 року під час паломництва в юрбі стояла мати з дитиною на руках. Дитина була сліпою і глухонімою. Мати в своєму серці і зі сльозами на очах просила в Пречистої Діви Марії чуда для її єдиної дитини. Зненацька дівчинка промовила слово “Мама”. Схопила ручками медальйончик Пречистої Діви Марії, на шиї в матері і почала ним гратися... Вперше у своєму житті! Радість матері важко описати, наповнена щастям вона почала обнімати і цілувати свою дитину. Весь натовп звернув увагу на це чудо. Всі хотіли доторкнутися до щойно зціленої дитини. Цей факт задокументовано у архіві міста Фатіма.





АКЦІЯ!


Вам подобається образок ???

Ви можете замовити його через Інтернет!


50 коп.


Промінь Любові № 9, Вересень 2004, Стаття № 7

Надрукувати цей текст?




Новости ХМАО, городов округа,
Hosted by uCoz