Випуск №8, СТАТТЯ №1

З енцикліки Івана Павла ІІ, Dives in Misercordia

Бог Багатий Милосердям

У цих пасхальних словах Церкви, в повноті їхнього пророчого змісту звучать й оті, що їх уже вирекла Пречиста Діва Марія під час відвідин Єлизавети, жінки Захарії: "Милосердя Його з роду в рід на тих, які страхаються Його". Вони, вже з першої миті Втілення, відкривають новий погляд у майбутнє історії спасіння. Після Христового воскресіння цей погляд є новий: на історичній площині, одночасно ж і на есхатологічній. Відтоді чергуються щораз нові покоління людей у безмежній сім'ї людства, в дедалі більш зростаючих розмірах. Чергуються також нові покоління Божого народу, позначені стигмою хреста й воскресіння, і "запечатані" знаком Христового пасхального таїнства, абсолютним об'явленням того таїнства, яке Діва Марія проголосила на порозі хати своєї родички: "Милосердя Його з роду в рід на тих, які страхаються Його".

Пречиста Діва Марія є також тією, що, на особливий лад і винятково, - як ніхто інший, - пережила таїнство милосердя й одночасно, завжди на особливий лад, жертвою свого серця уможливила свою участь в об'явленні Божого милосердя. Така жертва в'яжеться з хрестом Сина, в підніжжі якого, на Голготі, довелось їй бути. Ота її жертва є особливою участю в об'явленні милосердя, тобто абсолютної вірності Бога власній любові, тому Союзові, який Він споконвіку хотів і в часі встановив з народом, з людством. Це участь в тому об'явленні, яке остаточно сповнилося за посередництвом хреста. Ніхто так, як Пречиста Діва Марія, Мати Розп'ятого, не пережив таїнства хреста - зворушливої зустрічі потойбічної Божої справедливості з любов'ю: того "поцілунку", який милосердя дало справедливості. Ніхто, як Вона, Пречиста Діва Марія, так серцем своїм не прийняв того таїнства, того справді Божого розміру Відкуплення, що здійснилось на Голготі через смерть Сина, разом із жертвою серця Матері, разом з отим остаточним "нехай станеться".

Так ото Пречиста Діва Марія є тією, яка найглибше знає таїнство Божого милосердя. Вона знає його ціну і знає, яке воно велике. Тим-то й називають її також Матір'ю милосердя. Вона - Богородиця, Мати Божого милосердя. В кожній з цих назв - глибоке значення, бо ж вони висловлюють особливе приготування її душі, всієї особистості її до того, щоб - найперше у складних подіях Ізраїля, згодом у кожній людині та цілому людстві — могла вбачати те милосердя, учасниками якого ми стаємо "з роду в рід", згідно із споконвічним задумом Пресвятої Трійці.

Отже, вищезгадані назви, що їх ми вживаємо щодо Матері Божої, говорять про Неї насамперед як про Матір Розп'ятого й Воскреслого, як про Ту, яка зазнала милосердя й, однаковою мірою, "заслуговує" такого милосердя протягом свого туземного життя, зокрема ж у стіп хреста свого Сина. Власне її - задля її прихованої, одночасно й незрівнянної участі в месійному посланні її Сина - на особливий лад до того покликано, щоб Вона наближала людей до тієї любові, яку Ісус прийшов об'явити; любов, яка знаходить свій конкретний вислів стосовно тих, які терплять, убогих, котрих позбавлено свободи, незрячих (пригнічених та грішників), як про це говорив Христос, згідно з пророцтвом Ісаї - найперше в Назаретській синагозі, згодом, коли відповідав на запитання посланців Івана Хрестителя.

Пречиста Діва Марія була учасницею власне тієї "милосердної" любові, яка виявляється головно на стику з моральним і фізичним злом. Серце Тієї, яка була Матір'ю Розп'ятого та Воскреслого, брало в ній участь на єдиний і винятковий лад. У Ній та через Неї любов безнастанно виявляється в історії Церкви й людства. Таке об'явлення є особливо плідне, воно ж бо, у Матері Божої, засновується на особливому дотику її материнського серця, її особливій чутливості, її здатності досягати всіх тих, які з більшою легкістю приймають милосердну любов від Матері. Це є одним з тих великих і животворних таїнств християнства, які дуже тісно пов'язані з таїнством Втілення.

"І це материнство Пречистої Діви Марії триває безперервно у благоустрою ласки, - як висловлюється Другий Ватиканський Собор, - починаючи з моменту тієї згоди, яку Вона в Благовіщенні й без вагання підтвердила під хрестом, і триватиме аж до вічного вдосконалення усіх вибраних. Вона ж бо, взята до неба, не занедбує цього спасенного завдання, але його продовжує багатогранним своїм заступництвом, вимолюючи нам вічне спасіння. Своєю материнською любов'ю дбає про братів свого Сина, які перебувають ще серед небезпек і журб, доки не дійдуть до щасливої батьківщини".




АКЦІЯ!


Вам подобається образок ???

Ви можете замовити його через Інтернет!


50 коп.


Промінь Любові № 8, Серпень 2004, Стаття № 1

Надрукувати цей текст?




Новости ХМАО, городов округа,
Hosted by uCoz