Випуск №2, СТАТТЯ №1, 2005

Празник Стрітення Ісуса Христа - 15 лютого

Різдвяний цикл свят завершується празником Господнього Стрітення, котрий святкуємо 2 лютого (Східна Церква – 15 лютого), на 40-ий день після Різдва Христового. Цей празник своїм змістом тісно зв'язаний з празником Різдва Христового, бо тут так само Христос нам об'являє Своє божество. Назва Стрітення символізує зустріч Сина Божого і Його Пресвятої Матері з праведним Симеоном – тому празник і отримав назву Стрітення.

У Старому Заповіті ще з часів св. пророка Мойсея був такий Божий закон, що забороняв ізраїльтянкам після народження дитини впродовж певного часу виходити поміж люди і доторкатись до речей, що присвячені Богу тому, що жінки після родів вважалися нечистими. На 40-ий день після народження хлопчика, і 80-ий день після народження дівчини кожна мати повинна була принести до дверей святині однорічне ягня на жертву всепалення як знак визнання Божої влад над собою та подяку за щасливі роди, а голуба — на жертву за гріхи. Після цього жінка вважалася очищеною. Убогі люди могли принести два голуби замість ягня.

Коли Божа Мати народила Ісуса Христа, вона не була зобов'язана виконати обряд такого очищення, бо не була звичайною жінкою. Вона й після народження Ісуса залишилася Пречистою Дівою; та оскільки люди не знали про її дівоче материнство через Святого Духа, то Марія покірно виконала цей ізраїльський закон, бо вірила, що таким чином прославить Господа Бога.

Разом з обрядом очищення виконала Марія ще й другий закон, за яким кожного первородного сина треба було принести до святині та пожертвувати Богу, а після цього викупити за п'ять сиклів (грошових одиниць того часу). Ісусу Христу, Божому Сину, не потрібно було виконувати цих людських законів, та він виконав той закон, щоб дати всім нам великий приклад покори, послуху, побожності та пожертви Богу для Його слави й спасіння людського роду.

У той час збулась наперед передбачена у пророцтвах зустріч Христа з праведним Симеоном. Про це детально згадується в Євангелії від Луки (Лк 2:22 — 38). Церковне передання додає, що священик Захарія, який був тоді у храмі, ввівши до святині Пречисту Діву Марію з Ісусом, поставив її не там, де, звичайно, стояли жінки, які приходили обряд очищення, а на місці, призначеному для дівиць, куди жінки не могли заходити. Це викликало обурення книжників, хранителів закону ізраїля, що бачили в цьому порушення законного порядку. Подія принесення Ісуса до святині Божою Матір'ю нагадує нам обряд християнського "вводу", коли наші християнські матері приносять своїх новонароджених дітей до церкви, де відбувається церковне благословення матері й дитини. Мати з дитиною входять до церкви, священик приводить їх до тетраподу, мати стає навколішки, а священик молиться, благословить їх та кропить свяченою водою. Таким обрядом виводу Свята Церква виявляє пошану жінці, яка в чесному християнському подружжі народила нового слугу Божого. Коли християнська жінка приходить після народження дитини перший раз до церкви, то сповняє обов'язок вдячності Богу за те, що дав їй ласку щасливо дочекатися дитини, видужати й знову прийти до храму Божого. Тоді щаслива мати за прикладом Божої Матері повинна пожертвувати Богу те дитя, яким обдарував її Господь, і сердечне просити Бога прийняти це дитя за своє, а їй щоб поміг виховати дитя у християнському дусі.

Є в нас ще інший звичай, пов'язаний зі святом Христового Стрітення, — благословення свічок. Цей обряд нагадує нам, що Ісус Христос, світло від світла, в день принесення до єрусалимського храму перший раз об'явив себе прилюдно як "світло для поган". А нас цей обряд вчить, все своє життя вірно йти слідом за Ісусом Христом, який своїм прикладом і наукою освітлює дорогу нашого життя. Побожні християни мають звичай берегти посвячені на Стрітення свічки і світити ними у різі потреби з вірою і надією, що Бог дасть їм бажане добро і обереже від нещастя.

Історія празника

Мета празника Стрітення: прославити Богоявління на землі, звеличити Христове Божество та віддати честь Пречистій Діві Марії як Богоматері. Празник Господнього Стрітення започаткувався в Єрусалимі в другій половині IV ст. Першу згадку про нього подає паломниця С. Етерія у своєму щоденнику, де вона називає його "40-им днем після Богоявління". З Єрусалиму празник поширився на цілий Схід, але тільки в VI ст. за цісаря Юстиніяна (†527-565) його узаконили. Звичай благословити свічки на Стрітення прийшов аж після X ст. Вперше про це згадує Римсько-Германський служебник з XII-ст.

У Східній Церкві Стрітення належить до Господських празників. Цей празник має один день перед- і сім днів після-празденства. На цей день мають проповіді багато Отців і Вчителів Східної Церкви. Службу празника написали св. Андрій Критський, св. Іван Дамаскін, св. Косма Маюмський, патріарх Герман і Йосиф Студит. Наступного дня після Стрітення Східна Церква святкує пам'ять праведних Симеона й Анни.

Маленький Ісус на руках у праведного Симеона




АКЦІЯ!


Вам подобається образок ???

Ви можете замовити його через Інтернет!


50 коп.


Промінь Любові № 2, Лютий 2005, Стаття № 1

Надрукувати цей текст?




Новости ХМАО, городов округа,
Hosted by uCoz