Випуск №1, СТАТТЯ №2, 2005

Празник Обрізання Господа нашого Ісуса Христа - 14 січня

Коли Ісус Христос виголошував свою першу велику проповідь на горі, то сказав до своїх учнів і численного народу: «Не думайте, що я прийшов усунути закон чи пророків: я прийшов їх не усунути, а доповнити» (Мт 5,17). Тими словами Христос заявив, що Він не відкидає законів Старого заповіту, а тільки хоче удосконалити їх. Першим доказом Христового послуху приписам старого заповіту було обрізання. Йому сповнилось вісім днів, «коли мали обрізати хлоп'ятко, назвали його — Ісус, ім'я, яке сповістив ангел, перш ніж Він був зачатий від Святого Духа в лоні Пречистої Діви Марії» (Лк 2:21).

Обрізання було тайною старого заповіту та першим приписом, який мали виконувати Авраам і всі його нащадки восьмого дня після народження кожного хлопця на знак того, що вони — Богом вибраний народ, злучений з Господом особливою умовою Бога з патріархом Авраамом, зобов'язаний досконало виконувати весь Богом даний їм закон (Бут. 17,10). Св. Августин був тієї думки, що обрізання усувало з душ синів вибраного народу первородний гріх і, отже, було прообразом нашого хрещення, що звільняє нас від первородного гріха і є обов'язкове для того, щоб стати християнином та ввійти до неба. Припис обрізання був обов'язковим. Хто не виконав його, того карали вигнанням з-поміж синів вибраного народу й навіть могли покарати смертю (Бут. 17,11 - 15). Обрізання вказувало на потребу внутрішньої духовної чистоти, якою повинен був вибраний народ відрізнятись від поган. Закон про обрізання, даний Аврааму, поновив Бог у часи св. пророка Мойсея на Синайській горі (Лев. 12,3).

Ісус Христос як Божий Син не потребував обрізання, бо той припис зобов'язував тільки звичайних людей, обтяжених первородним гріхом; та Христос підкорився закону, бо Він був правдивим чоловіком, належав до вибраних синів Авраама, водночас давши нам приклад послуху Богу та інших чеснот, навчивши нас прославляти Всевишнього й такими вчинками, що для нас не є обов'язкові, але можуть принести користь душам ближніх.

Закон обрізання був обов'язковим для нащадків Авраама до смерті Ісуса Христа. Спаситель підкорився тому закону, щоб звільнити вибраний народ від того прикрого припису та зробити всіх вільними дітьми Божого Царства через святе Хрещення.

Під час обряду обрізання Христос відчував великий біль. Цей біль, разом зі своїми пресвятими сльозами й першими краплями крові Він приніс у жертву Небесному Отцю за спасіння наших душ. Приніс предобрий Спаситель ту жертву з великої любові до всіх людей, яких Він прийшов спасти від вічної загибелі.

Христос обрізанням понизив себе, бо хоч носив у собі повноту Божого Маєстату, явив себе людям звичайною людиною, що хоче знайти оправдання перед Богом. Таким пониженням себе самого Христос хотів принести Небесному Отцю нагороду за нашу гордість і одночасно навчити тієї спасенної покори й нас, що так любимо видавати себе за кращих, ніж ми є насправді, та за добрих тоді, коли насправді злі та грішні.

Обрізання було початком того, що закінчилось на Голгофі тяжкою, кривавою карою за наші гріхи. І все це для того, щоб звільнити нас від гріхів і кари за них; тому обрізання є постійним докором для запеклих грішників, які не хочуть каятись у своїх гріхах. Черв'як сумління буде гризти колись тих засуджених, які не хотіли скористатися з прикладу й заслуг свого Спасителя! На думку св. Павла, обрізання тіла було образом важливішого обрізання серця, духу, що проявляється в очищенні їх від гріха та приборканні злих думок, що ведуть до нього. В християнській вірі, де обряд старого заповіту вже не є обов'язковим, ми повинні з нагоди свята Христового Обрізання звертати увагу насамперед на своє серце й робити постанови щодо духовного обрізання, тобто покути, покори, самозречення, щоб відірвати серце від грішної любові до всього швидкоплинного, а звернути його до досконалої любові вічного Творця. У перший день нового року, коли ми святкуємо пам'ятку першої кривавої жертви Христа з любові до нас, ми повинні зробити жертву з любові до Христа й зректись у новому році таких вчинків і вподобань, що суперечать досконалій любові до нашого Спасителя.

Щасливі ті люди, які в день свята Христового обрізання на правду закінчують старий грішний рік, а починають новий святий рік свого життя!

Згідно з законом, Христос одержав під час обрізання єврейське ім'я Ісус, яке для свого Сина вибрав сам Небесний Отець і об'явив це через Архангела Гаврила Пречистій Діві Марії й св. Йосифові. Те ім'я, що означає Спаситель, вказувало на те, що Христос має спасти свій народ від гріхів. Про ім'я Спасителя говорить св. Іван Золотоустий: «Наслідник Мойсея, який привів народ в обіцяну землю, називався Ісус. Бачиш подібність? Той завів до обіцяної землі, цей — до неба; той — як вождь, цей — як Цар». Тільки Божий Син виправдав те ім'я, бо тільки Він один виконав те, що воно означає. Ім'я Ісус е могутнім, має в собі силу перемоги, визволення й спасіння, та е понад усяке ім'я, щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонилося на небі, на землі й під землею» (Флп. 2,10). Тисячі літ не було відоме народам те могутнє й пресолодке ім'я Ісус; від Господнього обрізання, освітивши, наче блискавка, весь світ, воно радує, скріплює, робить щасливим і спасає кожного, хто з вірою і любов'ю призиває його. Ім'я Ісус нагадує нам все те, що Бог зробив для нашого спасіння.

Як високо шанують в Христовій Церкві пресвяте ім'я Ісуса засвідчує наш гарний християнський звичай вітатися словами: «Слава Ісусу Христу! Слава навіки!» Щасливі ті люди, для яких милим і дорогим є ім'я Ісус, бо їхні імена будуть милими й дорогими для Ісуса, й Він запише їх раз і назавжди у своєму Божому Серці. Поки наш український народ матиме щодня на устах пресвяте ім'я Ісуса, до тих пір матимемо очевидний знак того, що наша нація — християнська.

Як Христос під час обрізання, так усі християнські діти одержують своє ім'я під час святого Хрещення. Батьки повинні вибрати для кожної дитини правдиве християнське ім'я.

Давні богослужбові книги й проповіді вказують на те, що це свято встановлене як для звеличення помітної події в житті Ісуса Христа й закінчення післяпразденства Різдва Христового, так і для відвернення християн від поганської сваволі першого дня кожного нового року. Св. Августин у своїй проповіді в день свята Христового Обрізання говорив до народу: «Щоб ви могли йти за своїм Відкупителем, який заплатив за вас своєю кров'ю, пильнуйте, щоб ви не перейняли від поган їхніх засад або практик, їх заманюють колядки пустоти, а вас нехай захоплює музика Святого Письма. Вони біжать до театрів, а ви спішіть до церков. Вони віддають себе всіляким пристрастям, але ви повинні постити й бути стриманими. І як ви це зробите, то ви зможете заспівати слова: «Спаси нас, Господи, Боже наш, і відлучи нас від поган» (Св. Августин, 198).

А св. Іван Золотоустий так говорив у своїй проповіді на Новий рік (387 р.): Християнин повинен святкувати не в призначений час, не в перший день місяця, не тільки в неділі, а все життя проводити в постійному святкуванні. А яке повинно бути воно? Про це послухаймо св. апостола Павла, який говорить: «Святкуймо не у старій заквасці, ані у заквасці злоби й лукавства, а в опрісноках чистоти й правди» (І Кр. 5,8). Якщо в тебе чисте сумління, то ти маєш постійний празник, бо наповнюєшся добрими надіями й радієш очікуванням майбутнього добра. Та коли ти неспокійний у душі й винний у багатьох гріхах, то на тисячах празників і урочистостей ти почуватимеш себе не краще від тих, що плачуть. Яка мені користь зі світлого дня, коли моя душа покрита докорами сумління? Тож якщо ти хочеш мати користь з нового року, то зроби так: наприкінці року подякуй Богу, що Він зберіг тебе до цього часу; пожалкуй у своєму серці за все погане, що ти зробив, полічи час свого життя і скажи собі сам: дні біжать, літа минають, більшу частину своєї дороги я вже пройшов, а що доброго зробив? Чи попрощаюсь з цим світом без усякої чесноти? Суд перед дверми, остаток життя йде до старості «Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі» (Мт. 5,16). Таке світло принесе тобі велику нагороду. Не прикрашуй вінками дверей свого дому, але веди таке життя, щоб одержати на свою голову від Спасителя вінець правди.

На 8 день, малятко назвали Ісус

Руїни Єрусалимського храму


АКЦІЯ!


Вам подобається образок ???

Ви можете замовити його через Інтернет!


50 коп.


Промінь Любові № 1, Січень 2005, Стаття № 2

Надрукувати цей текст?




Новости ХМАО, городов округа,
Hosted by uCoz